Кіно про Чорногору

8 березня для дівчат, що ходять в гори, то не отой загальноприйнятий Міжнародний жіночий день імені Клари і Рози, а додатковий вихідний, який дарує можливість пірнути в зиму при лагідному весняному сонечку. Звісно, якщо повезе і весна зуміє на короткий час заявити про свої права. Бо насправді, зазвичай березень в Карпатах, це суцільна Євдоха – різкі переміни погоди – то яскраве сонце, то хурделиця і заметіль.

Ми черговий раз зірвали джек-пот. Ну та що зробиш – отакі от везучі! Взагалі, є тенденція, що чим більше купуєш лотерейних квитків, тим більше шансів впіймати удачу за хвіст. От ми й купуємо…

Цього разу щастя випало 4-м: Олексію, Денису і нам з Ірою. 4-ро – це супермобільна комфортна компанія. Завдяки цій мобільності і злагодженості, ми встигли за три дні і дві ночі обійти Чорногору. Ладно-ладно, не геть навколо, але з одного боку точно.

З Кривопільського перевалу на хребет Кострич, з Кострича через Красник на Гриняви – до Кренти. Три дні, дві ночівлі. І за весь час жодної хмаринки і лише лагідний вітерець. Неймовірно, але ми бачили навіть первоцвіти.

Люблю мандрівки на одному диханні. Один ритм на всіх учасників. Тоді спостерігається цікавий ефект – нема що розказати, та навіть і згадати щось внятне складно – одна велика суцільна щаслива емоція… одна на всіх. Ви ж знаєте про що я? Ні?! Купуйте ще лотерейних квитків – джек-пот неодмінно прийде, і тоді ви згадаєте мої слова.

Але це все лірика… Давайте я розкажу в стилі: родилися в роддомі, вчилися в училищі, працювали на роботі. З Кривопільського перевалу стартували об 11-43. Під лісом були через 42 хв, з них чистого ходового часу 28 хв. )) Жарт, я не купила нарешті жипиеса, цифри написала від фонаря і ні на хвилину не вірю, що комусь такі детальні дані потрібні і цікаві. Я розкажу вам про кіно. Трисерійний повнометражний фільм про Чорногору.

1 серія

Люблю ту дорогу на Кострич. Спочатку відкритою місциною, майже селом.

Фотографи точно зрозуміють в чому радість: фактурні парканчики, тіні, карпатський колорит.

Так аж до самого підйому безпосередньо на хребет, до лісу.

Хто ходив тим боком, знає. Мапа малює від сили 4 км траверсного підйому. Третина – грунями над селом, решта – смерековим лісом. Щоразу здається, ось він вже просвіт, ось він вже верх, а то стежка знову повертає… Не знаю як кому, а мені останні пару сот метрів тим лісом вже не здавалися казковими, хоч і снігу стало відчутно більше, і сонечко ближче. Єдине, що додавало сил, крім веселої компанії, це те, що я-то знала, яка буде винагорода, коли виходиш на хребет!

Якщо у вас, піднявшись тою стежкою на хребет, не побігли шкірою стадо мурах, якщо очі не вилізли на лоба і ви не закричали від переповнюючих емоцій, до непобачення, черствий сухар! Всі решта, хто відчуває в собі сили на такі емоції, йдіть в гори і читате далі моє кіно.

А ми кричали, стрибали, вклонялися Чорногорі і дякували всім язичницьким богам за щастя відчувати це.

Зовсім крішечку текіли і панорами вже не склеюються ))

Під Хедю вже не встигали, вирішили залишитися на ночівлю в цій колибі.

Щойно ми скинули рюкзаки, до хати підійшла невелика компанія з Коломиї. Ночували разом.

Благо, лавиця попід стріхою з панорамою на Чорногору довжелезна – всі вміщалися дивитися кіно. Знову показували Чорногору. Спочатку у вечірньому світлі. А коли зійшов повний місяць – в місячному сяйві.

2 серія

Ще з вечора я розповіла друзям, що вранці по телевізору покажуть рожеву Чорногору. В 7-Д і панорамному форматі на широчезному екрані. Хтось навіть, здається, вмикав будильник на 6-30…

Коли ми нарешті прокинулися, сонечко вже було високо, рожеву Чорногору проспали. Зато виспалися )

Під г.Хедю дорога йде траверсом хребта. Весь час на горизонті видно Чорногору. Ні, не набридає, так, мрію ще, так, обов`язково сходіть.

Тут ми перекусили, тут і перші квіти знайшлися. Неймовірно, справді неймовірно, на висоті 1300м крокуси зацвіли на 8 березня.

Добре знайомою мальовничою дорогою в Красник.

Коли ми спустилися в село, Красниківчани могли, якби хотіли, побачити 4-х абсолютно щасливих людей. Трохи втомлених, трохи замурзаних, але з блаженними посмішками на обличчях і в душі. Було так щасливо, що я навіть нічого не фотографувала ))

Ну та чого ж не тішитися? Попереду ще одна ночівля, ще один хребет і знову Чорногора на панорамному екрані.

Акурат під вечір, втомлені і щасливі, вийшли на Гринявський хребет.

VIP-місце для намету знайшлося доволі швидко. Доки сідало сонечко не відволікалися ні на що, крім милуванням цим чарівним дійством. Хіба шо розімліти, як ящірки, біля квіточок…

А ввечері була ватра, яскрава, тепла, до півночі. Було зворушливе вітання зі святом весни, зі справжніми подарунками. Довгі розмови про все-все…

3 серія

Рожева Чорногора! Не проспали!

Вийшли раненько, бо нам з Ірою до обіду потрібно було суститися в Верховину, щоб до вечора встигнути  добратися додому.

Хто розраховує на колиби під Крентою, не розраховуйте. Вони всі, крім розвалини на початку хребта над Красником і мисливського будиночку під Скуповою, зачинені. Зачинені по-газдівськи, так, що не відкриєте.

Під вершиною Кренти розсталися з хлопцями. Ми пішли вдолину, вони ще на один сеанс – під Скупову.

За лісом, за межею снігу почалося болото.

Якщо хтось думає, що жаби в черевиках і болото за вухами могло зіпсувати нам настрій, ви помиляєтеся.

Їхали додому веселими перекладними. В автобусі до Коломиї над нами нависало пару контетних гуцульських хлопів. Чимсь я одному з них глянулася, все пробував завести розмову. Зі значним зусиллям, намагаючись чітко вимовляти слова неслухняним язиком, хлоп чемно поцікавився чи я робила манікюр у Верховині. На мою відповідь, що ні, він зауважив, що мабуть таки у Верховині, бо він мені не личить. Дорогенькі! уявіть собі мій манікюр на третій день походу – негатив французького! Він мені не личить, виявляється, і такий патогномонічний для Верховини ))

Гарний післясмак після мандрівки зберігається і досі. Дуже сподіваюся, що вдалося поділитися настроєм і з вами.

 Більше фото тут.

Нічна зйомка – Денис Мирко.

Відео – Денис Мирко

Також читайте:

Моя перша прогулька в Чорногору (ретро) Подолали себе і Чорногору Хребет Чокелька (gps трек) Туристичний маршрут з села Снідавка на хребет Ігрець (карта)