Відпочинок на Азовському морі (Кирилівка)

Азовське або Озівське море — внутрішнє море, сполучене з Чорним морем Керченською протокою між Україною та Росією. Середня глибина  8 м, максимальна 13,5 м, середня солоність 13,8‰, найбільша у затоці Сиваш — до 25 ‰, середня температура води +11 °C; Азовське море — наймілкіше у світі. Берегова лінія хоч і має плавні вигини, але порізана численними затоками.

Кирилівка — селище міського типу Якимівського району Запорізької області, розташоване на узбережжях Азовського моря. Населення становить 3486 осіб (2016). У літні місяці населення Кирилівки зростає до десятків тисяч. Селище розташоване на півострові, який утворений двома лиманами, Утлюцьким та Молочним. Поруч розташована Федотова коса. Через селище проходить автомобільна дорога Т 0820. Наразі сформувалася єдина курортна зона завдовжки майже 15 кілометрів — на Пересипі, косі між Азовським морем й Молочним лиманом; та на Федотовій косі. На продовженні Федотової коси, Бирючому острові — розташована президентська дача. Кирилівка є морським і кліматичним курортом, та найближчим морським пляжем для мешканців Запоріжжя та Дніпра. В часи незалежності України, курорт Кирилівки розквіт підприємництвом саме завдяки її близькості до означених міст. Територію на морі почали забудовувати, а вже наявні рекреаційні заклади — оновлювати. На 20-кілометровій прибережній смузі діють бальнеологічний санаторій, близько трьохсот оздоровчих закладів, 14 дитячих центрів. У місті діє зоопарк, луна-парки. Лимани містять багато корисної лікувальної грязі. У 2011 році в Кирилівці відкрився найбільший в Україні аквапарк і дельфінарій.

Я не фанат моря і відпочинку на ньому — не був останні 5 років і, чесно кажучи, не сильно переживав з цього приводу. Протягом життя мені вдалося побувати на відпочинку в Одесі та області (село Грибівка), Криму, — Саки в дитинстві, та в 2007-2008 роках, адже там була відпочинкова база для студентів КНУ Шевченка, яким я на той час був,  — загалом за 28 років життя, разів 10 був на Чорному морі. В мене астма і свіже морське солоне повітря мало б мені допомогти від невиліковної хвороби. Тому в серпні 2017 року я із радістю погодився на мандрівку з друзями на Азовське море, адже я там ніколи не був.

Я вже розповів вам про свої мандри до Кам’яної Могили, а після її довгоочікуваних відвідин, ми помандрували на берег Азовського моря, де я провів 6 діб. Це так приємно описувати свої мандри на море зимою, адже згадуючи ту теплу пору стає якось тепліше!)

Що таке Кирилівка для косівчанина? Відпочинок на Азовському морі — це дешево! Це свого роду схоже на Косів і Буковель по цінах, порівнюючи Кирилівку та Одесу, наприклад. А так, як я не жив в готельному номері, ціна якого коливалась від 350 до 1500 грн, а в наметі, — то вийшло мені ультрадешево!

Отож добрались ми до Кирилівки з Мелітополя Запоріжської області. Як згодом вияснилось, в Мелітопіль навіть ходять потяги з Івано-Франківська, проте квитки треба брати задовго наперед. За 50 грн. з людини на автобусі-таксі нас завезли на косу, яка розділяла лиман та Азовське море — сонце сходило над морем, а заходило велике і яскраво-помаранчеве над лиманом — дуже красиво насправді.

Отож вийшовши на пляж, ми пішли у пошуках кемпінгу, яких знайшли 2 за однакову ціну -35 грн з людини за добу. В ціну входило: аренда місця під намет, душ, холодильник та охорона території. За додаткових 5 грн, можна було зарядити телефони чи павербанки — в принципі недорого. Палатка стояла практично біля моря, метрів за 5, тому було досить комфортно і зручно.

Загалом мені відпочинок сподобався і я б поїхав туди ще раз!

З погодою можна сказати не сильно пощастило, часто дув вітер та море було холодне і штормило, проте з позитиву можна відзначити відсутність спеки, я навіть і не особливо загорів, бо хмари часто закривали сонце. Кілька разів вночі йшов дощ, але до ранку розпогоджувалось

Майже всі гроші за тиждень відпочинку пішли на їжу та воду — так як це курортна зона та далеко від цивілізації, то ціна була вище середньої по Україні.

Серед позитиву можна відзначити великий вибір закладів харчування: їдальні, ресторани, кафе, кіоски з моїми улюбленими біляшами та чебуреками. Так як я не їв м’яса, то я трохи переживав, як я буду без цих азійських страв, які я люблю споживати на морі, але виявилось, що все давно продумано — в Кирилівці був величезний вибір чебуреків з твердим сиром, творогом!!!, грибами, зеленню, овочами (помідори) та іншими смаколиками. Такого різноманіття годі було і очікувати, — це було бомбезно! Також окремо себе позиціонували кримські татари, в кіосках яких продавали «фірмові Кримські чебуреки», але хоча їхня ціна і була вища за Кирилівські, проте по якості я різниці не відчув. З мінусів у сфері обслуговування не лише Кирилівки, але і Запоріжської області та і Дніпропетровської загалом, хотів би відзначити, що люди часто не розуміють, або роблять вигляд, що не розуміють української — це в 2017 році, чесно кажучи вже не смішно — люди хочуть з мене грошей, але не можуть надати якісну послугу).

Я собі уявляю, що би сказали туристи зі Сходу, якби їм в Косові чи на Буковелі сказали, що не розуміють російської — напевно би влаштували скандал), ну але так як я не скандаліст, то просто сміявся і повторював замовлення по 4-5-6 разів, поки мене нарешті не починали розуміти.

На морі мені нудно — доводилось багато купатись та гуляти берегом, щоб хоч якось зайняти свій час і тіло, а також розвіятись. Після вечері можна було подивитись фільм зі смартфона скачаного через 3дж — тут нові технології були доречні і корисні, а перед сном помедитувати на березі моря.

Якщо порівнювати Чорне та Азовське море, то різниці, я не помітив, що там вода солона, що там. Проте Азовське море не таке солоне і шкіра та організм, якось легше переносили перебування там, не було сильного стресу, як це буває при різкій зміні клімату з Косова до Півдня. Купався я і лимані — хоч і мілко, але весело, для різноманітності може бути.

Переважали серед відпочиваючих молоді люди на власному транспорті з Харківської, Дніпропетровської та Запоріжської областей, — робочий та середній клас, які приїхали, щоб дешево і сердито  відпочити з дітьми на морі на вихідні чи трошки довше.

Вже на 5 день мені стало дико нудно і я захотів продовжити свої мандри Східною Україною, куди я приїхав вперше. Отож на 6 день, з радістю, ми вирушили маршруткою з Кирилівки до Запоріжжя, щоб вранці поїхати на електричці в Харків. Із Запоріжжя, до речі, набагато легше добратись до Харкова, ніж до Києва наприклад, та і швидше набагато — за якихось 6 годин я вже гуляв по центру другої столиці України , але про це я вже розповів в статті – Мандрівка на Схід України.

Загалом в мандрах я прожив три тижні в палатці, поставивши таким чином рекорд — два тижні в горах та один тиждень на морі! Це було круто! Свіже повітря, яке продувало палатку додавало сил не менше, ніж цілюща морська вода! Загалом мені відпочинок на морі, разом із дорогою коштував десь в районі 2000 грн!

P.S. Якщо порівнювати відпочинок на морі та на Світязі, то все-таки віддам перевагу озеру, інфраструктура та сама, води купа, люди свої і українську розуміють). Отож мандруйте і будьте щасливі! В додаток до статті тематичний вірш написаний в далекому 2007 році)

Структура води

Структура води — три подоби Бога

Від початку до кінця…

І так рік за роком,

Доки чаша часу не наповниться по вінця…

Подоби Бога є кількість незліченна

І перша із них – це крапля води,

Її таємне і сакральне значення,

Вода у Землі прийняла перші роди.

Вода протекла важкий і довгий шлях,

Вона влила життя у наші душі,

Вперше вступивши в Бій зі Злою Тишою,

Коли ми у глині лежали непорушно.

Крапля води пам’ятає динозаврів,

І як вони, титани, повстали проти Бога,

Коли дорога в рай перетворилася на пекло,

І у першого ангела виросли роги.

І Бог прийшов крізь копій мільйонів,

Вчинивши на суші великий Потоп,

Так безжально знищено Атлантів,

Замість натовпу соляний стовп.

Структура води – три подоби Бога

Від початку до кінця,

І так рік за роком,

Доки чаша часу не наповниться по вінця…

Вода не забула Хіросіму й Нагасакі,

І кроки Христа, якого полюбила,

Його молитву за Матінку Природу,

Сльози і сніг, що так і не випав,

Перший гріх, коли правда говорила,

І всі Його слова, що були лише парою,

три стани Пана – це ванна для душ,

чекаючих мирно посвячення в мушлі.

Гнилі груші у райському саду

мігрували в серця ляльок Вуду;

Їхня кров стане нектаром,

Терором життя для смертного люду.

Жменя льоду спалить нечестивих,

Форматовані чорти покинуть Гомору,

Знову як і вперше залишиться Слово,

Бо слово є Бог і крапля води.

Доза грози великого суду

нестиме загрозу морозом і кригою

ядерна зима принесе Демо нового

наступна весна буде зеленою і дикою

Тарас ПАСИМОК. Фото  та вірш автора.

Також читайте:

Грузія 2014 — 2000 км в снігах, вині та морі Відпочинок в селі Пістинь Відпочинок в селі Річка