РЛС “Памір” в Карпатах
В голові лунали голоси, хоча навколо нікого не було. «Радар зафіксував об’єкт в зоні …», «вказівка до виконання», «режим готовності» «РЛС-40 на зв’язку» – те, що колись було і досі витає тільки в повітрі…
Ми підходили до цілі, колись потужного військового майже засекреченого об’єкту, теперішньої буковинської тера інкогніто. Ось захисний радіопрозорий купол для антени сантиметрового діапазону, трохи далі РЛС метрового діапазону «П-14Лена». Колись це було величезним технологічним досягненням в радіофізиці, а зараз два з куполів розмальовані орнаментом писанки. Рівень того, що було і рівень того що стало, на що держава перетворила силу і потужність науки, техніки і військової спроможності…? – в писанку… Сумно… розчарування…
Вже багато років для мене це улюблене місце в Карпатах. При нагоді мандрую сюди в будь-які пори року. Особливо подобається взимку. В цей період тут рідко зустрінеш туриста, безлюдність і деяка похмурість ніби повертають тебе у часи колись небувалої потужності. В цьому місці хочеться мовчати і слухати історію…
Колись тут вирувало життя…У вітряний зимовий ранок я вийшла зустріти сонце. Навколо ні душі, вітер жалібно свище під куполом, ніби промовляє – “навіщо ви це зробили, все зруйнували…”. Покинута казарма, в якій знищено практично все, розбиті вікна посилюють відчуття руйнації. Я роззирнулася, в зимовій безмежності це виглядало потужно. Але так було років 30 тому. Зараз в цій зимовій красі витає почуття самотності і два купола розфарбованих орнаментом писанки…
Яким був ранок тридцятирічної давності? Офіцер зв’язку приймає чергування, солдати слідують військовому уставу, все в
звичному для них режимі роботи. До тепер принцип роботи Рлс вважається державною таємницею… Але ці люди писали історію, історію важливого військового стратегічного об’єкта…
Яку історію пишуть сучасники? Ми отримали в спадок колосальний об’єкт, прототип могутності. Через 25 років як об’єкт перестав функціонувати, йдучи сюди на лижах, мене не покидає небачений смуток від масштабів руйнації. Об’єкт досі оповитий пеленою таємничості і я щоразу повертаюсь сюди, щоб почути голоси історії..