Снідавка туристична

Снідавка — село відоме з XVI ст., до 1939 року було присілком с. Річки, як село з 1900 р.

Межує з селами Яворів, Шепіт, Брустури, Річка Косіського району та с. Криворівня Верховинського району. Відстань від Косова 21 км, з 2021-го року входить в Косівську територіальну громаду.

Присілки: Безулька, Тернашори, Ямка, Березник, Кругла, Ігрець, Ріжа, Ґрунь, Влаки, Каменець, Безвідна, Згарь, Шендрівка, Гук, Гропи, Буковець, Центр, Вихір, Середна. Село розкидано по горах, глибоких долинах, висоти 998 м (Терношори), 1059 м (Буковець Ріцкий), 1387 м (Шендрівка); центр на висоті близько 700 м над рівнем моря.

Ліси та інші урочища: Кагла, Сигла, Ігрець, Згарь, Острок, Дощенка. Ліси займають 1456 га із загальної площі 2655 га.

466 господарств. Населення — 1208 чоловік. Типові прізвища: Кіщук, Копчук, Медвідчук, Тинкалюк. Селяни займаються відгодівлею худоби, різними промислами: різьбярством, ліжникарством, боднарством. Дороги ґрунтові, автосполучення нерегулярне. Релігійна громада УПЦ-КП, церква св. Петра і Павла, храмове свято 12 липня (Верховних Петра і Павла).

Відомі люди села — члени спілки художників П. Медвідчук (мосяжник, Влаки), В. Копчук (різьбяр, Ґропи), В. Прощук (мосяжник). У с. Ковалівці Коломийського району проживає уродженець Снідавки В. Мартищук, що славиться виробництвом скрипок.

У Львові працює відомий фотограф М. Тинкалюк, виходець із Снідавки. Пам’ятки історії і культури — Петропавлівська церква і дзвіниця 1878 р. Братська могила воїнів УПА на присілку Шендрівка, освячена 14 жовтня 1992 р. Тут у бою з енкаведистами полягли 14 чоловік, імена яких невідомі.

Оглядовий майданчик на горі Буковець-Річківський у Снідавці

На бетонному постаменті стоїть 3-метрова статуя Ісуса Христа, над якою працював відомий скульптор.

З оглядового майданчика відкривається вид не тільки на мальовничі краєвиди Карпат, а також на три церкви, в трьох різних селах нашого району.

А наголовніше, цей оглядовий майданчик зведений на честь нашої спільної перемоги над російським ворогом. До речі, збудований оглядовий майданчик для людей, на власні кошти місцевого жителя.

Поруч із майданчиком є ще три цікаві туристичні локації у селі Снідавка: Верхні Терношори, сироварня “Далекі Гори” та Нижні Терношори (Терношорська Лада).

Гора Буковець-Річківський (1060 м) – це суцільна полонина, на відміну від сусідніх хребтів, тому краєвиди та енергетика дуже схожі на легендарний Свидовець в мініатюрі. Це означає, що вона повністю «лиса», тобто незаліснена. Тому десь із середини підйому вже видно всі сусідні гори на 360 градусів. Хоча варто бути уважним, адже на пасовиськах і на дорозі є багато корів, коней і биків.

«Терношорська Лада», Нижні Терношори (Снідавка)

Терношори — урочище у формі видовженого гірського схилу загальною площею 10 га, яке розміщується між селами Яворів і Снідавка. «Урочище Терношори» — лісовий заказник місцевого значення з 15 липня 1996 року.

Село Снідавка, як відомо, знаходиться на відстані приблизно 20 км від Косова. Щоб туди добратися потрібно їхати по трасі до села Яворова, в напрямку Верховини, і коли з’явиться табличка Снідавка повертати за невеликим мостом на грунтову дорогу направо.

Варто відзначити, що хоч від Косова до Снідавки недалеко, але добиратися складно. Бо в Снідавку з автостанції їде лише один автобус о 12-30, часто не повертаючись із села назад, особливо на вихідних.

Заслуговують на увагу і місцеві жителі. Якщо ви хочете гостям з інших міст України показати автентичну гуцульську говірку та просто файного живого гуцула, то кращого місця вам не знайти. Особливо, якщо вас пощастило їхати в суботу з Косова після базару, де люди закупилися товарами, їжею та вовною на ліжники на півроку наперед.

Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є «Місце Сили» — «Терношорська Лада» або Нижні Терношори. На південному схилі гори Терношора на природному восьмиметровому кам’яному крузі, утвореному двома велетенськими брилами, залишилися солярні символи,накреслені древніми жерцями.

Круг «дивиться» на південь. Цілорічно на цей вівтар падають сонячні промені. Експедиція, яка досліджувала Терношорське святилище у липні 2008 року, виявила декілька «ліній Сили» де знаходяться так звані «чашні камені», котрі, судячи з усього, використовувалися язичницькими жерцями для офірувань сонячним божествам.

Саме в ті буремні часи, коли Карпати стали місцем зіткнення політичних інтересів даків, фракійців, римлян, кельтів та язигів, жрецтво в гірських святилищах досягло апогею своєї могутності. Для введення обраних у медитативний стан жерці цих ідолів, використовували галюциногенні гриби (деякі різновиди карпатських мухоморів).

Шаманські практики та телурична магія були могутніми засобами влади і пізнання в руках спадкових жерців, які з покоління у покоління накопичували і передавали свої вміння. Сучасні мольфари зберігають залишки тієї давньої могутності.

Верхні Терношори (Снідавка)

Скельні пам’ятки Косівщини серед населення овіяні легендами. Найстародавніші їх пласти пов’язані з існуванням тут язичницьких святилищ.

Слід відзначити, що всі стародавні язичницькі святилища, пов’язані з петрогліфами, супроводжуються потужною легендарною традицією.

Перша частина топоніму Терношори «тер» означає «терра, земля, терен, територія». Отже місцева назва «Терношори» означає приземлену межу (шору, обмеження) до якої наближається схід сонця у день зимового сонцестояння і знову повертає на весну.

Розсипів велетенських камінь в Снідавці кілька. Найбільш популярним – є об’єкт Терношори, який складається з двох частин (верхні та нижні) розташованих недалеко один від одного.

Одна із частин носить назви “Нижні Терношори”, “Скелі Довбуша” або «Терношорська Лада», яка є більш популярна серед туристів через водоспад “терношорський Гук” та купіль мавок на річці Безулька. Проте зараз мова піде про менш відомі “Верхні Терношори” або “Фединин Камінь” розташовані в центрі села Снідавка Косівського району, під горою Терношора.

З центру села до Терношорів треба повертати дорогою в гору наліво. Отже до Терношорів йдемо дорогою під гору десь 15 хвилин і потім вийшовши на поляну побачимо з правого боку ближче до нас 2 великі купи каміння і прохід стежки між ними.

Якщо ви справді хочете відчути адреналін в крові і побачити красиві краєвиди з високих скель, то на них варто вилізти. Звісно, краще це робити зі страховкою та альпіністським обладнанням, але по факту в суху погоду можна і без нього.

На верху каміння залишили свій слід і косівчани – вибитий напис «Косів, Пласт 2000 рік» вказує на те, що пласт в Косові таки колись існував і був активний.

Туристичний об’єкт Верхні Терношори не є таким популярним, як Нижні Терношори, або Терношорська Лада. Каміння, краєвиди та енергія цих місць зовсім різна, тому варто відвідати обидва місця.

Тут значення Терношори є протилежне (антонім) Акрешорі. Описане М. Кугутяком Терношорське святилище як святилище родючості, плодючості тут могло означати «народження нового сонця» (що не протирічить тлумаченню вченого історика), бо сонце «повертало» з цієї точки на літо.

Сироварня «Далекі Гори» в селі Снідавка

«Далекі Гори» пропонує лише натуральні, якісні сири з високогірного коров’ячого молока, згідно європейських стандартів якості, виготовлені за голландськими та швейцарськими технологіями.

В асортименті сироварні: Чеддер (твердий сир), Маасдам (напівтвердий сир), Рікотта (м’який сир), Гауда (напівтвердий сир), Бринза «Гуцульська» (м’який сир), Пармезан (твердий сир) та ін.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Снідавка» утворений в 2018 році для провадження спільної господарської діяльності, пов’язаної із виробництвом та переробкою молока. В кооператив об’єдналися майже 30 сільських родин. А з вересня 2020 року у кооперативі розпочала діяльність перша в Україні високогірна сироварня. На цьому етапі підприємство виробляє сім видів сиру та інші молочні продукти.

Сироварня розташована на висоті 940 м., в гірському селі Снідавка, що на Косівщині. Сир отриманий з високогірного молока – це натуральний, смачний, екологічно чистий продукт без перебільшення наша унікальна гордість.

На підприємстві ретельно стежать за якістю молока і проміжних продуктів на кожному етапі виробництва за допомогою системи управління безпекою харчових продуктів НАССР. Усі ці заходи дають змогу виготовляти справді смачний, справжній корисний сир, а покупцям — не сумніватися у його якості.

У планах кооперативу — запровадження нової технології виробництва сиру з так званою «митою кіркою». Зазначена технологія передбачає особливий догляд за сирами при дозріванні, що полягає у витримці сирів в окремій камері зі спеціальною температурою і вологістю, яка сприяє розвитку спеціальних бактерій, що прискорюють утворення захисної кірки, попереджають розвиток цвілі і стимулюють ферментні процеси.

Карпатське різнотрав’я, чисте повітря, джерельна вода, яким харчуються корівки, є гарантією якісного молока!

Ескурсія на сироварню «Далекі Гори» Допитливі туристи зможуть побачити всі етапи технології створення смачного продукту: пастеризацію молока, безпосередньо варку сиру, покриття сиру латексом та способи зберігання готового продукту. Зможете продегустувати смачні сири безпосередньо в сироварні та взяти смаколики з собою.

Хребет Ігрець (Снідавка)

Давній звичай влаштовувати народні ігри з нагоди приходу весни, Зелених свят та Купала на полонині Ігрець зберігся до ХІХ ст.

Відомий письменник і етнограф С. Вінценз описує їх так: «Навесні, як тільки зазеленіють, було, бучки та берези, а шишки почнуть червоніти під верхами, сходились легіні на рівній та розлогій полонині Ігреця. Віталися радісно, вже здалеку ерекликалися,гукали,«вівкали», палячи густо з пістолів.

Розповідали собі про своє зимування, пили, співали, танцювали. Й безупинно палили зі зброї, аж дими стелилися понад лісами.

Гуляли так і справляли свято пробудження весни,влаштовували «розігри» людей лісових,легінів пущових. Тож звідси, кажуть,від тієї забави, від тих ігрищ сама гора назву «Ігрець» дістала.» Кожної весни тут сходилися опришки. За легендами в день літнього сонцестояння (22 червня) на ігрища до полонини Ігрець збиралися лісові духи, а також звірі.

Місцеве населення називає ігровищами кола, витоптані духами, що танцюють. Здійснивши мандрівку на гору Ігрець (1311м), ви матимете чудову можливість милуватися панорамою Чорногірського хребта, побувати на однойменній полонині, отримати масу незабутніх вражень.

Михайло Коцюбинський в 1911 році в повісті «Тіні забутих предків» писав: «Була гаряча днина. Ігрець закурився, земля парувала, од Чорногори бігли безперестанку хмари та виливались дощі, на які збоку світило сонце.

Так було парно, що Палагна нізащо не полізла б на Грунь, коли б не приснився їй сон, який віщував для худоби недобре. Але ледве встигла Палагна злізти на верх, коли од Чорногори махнув крилом вітер і захитав дерева. “Коли б не було бурі”, — погадала вона і обернулась лицем до вітру. Ну, так і є… Там клекотіла важка синьо-біласта хмара.

Здавалось, сама Чорногора знялася в небо, готова спуститись на землю та все роздушити. Вітер біг перед нею та розпихав смереки, а гори й долини зчорніли одразу, як після пожежі.

Нічого було і думати йти далі. Палагна заховалась під наметом смереки. Смерека скрипіла. Здалеку м’яко котився грім, тіні прудко бігли по горах, змиваючи фарби, а високі гаджуги згинались удвоє по далеких верхах. “Ще аби градом не вергло”, — лякалась Палагна, загортаючись у кептар»

Терношорський Гук

Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є «Місце Сили» — «Терношорська Лада» або «Нижні Терношори».

Неподалік від легендарних скель, де езотерики з усієї України проводять свої «таємні ритуали», є дуже красивий водоспад на річці Безулька. Кажуть у воді навіть є райдужна форель. Водограй приваблює туристів не менше ніж Лада, тому там часто купаються (дехто навіть голяка) протягом всього року для «очищення енергії».

Водоспад багатокаскадний, кількість каскадів — 3, висота — 3 м. Водоспад утворився в місці, де невеликий потічок перетинає скельний масив стійких до ерозії пісковиків. Поруч є невеличке сірководневе джерело з характерним запахом. Струмок біля водоспаду має ерозійну яму овальної форми розміром 2х4 м і завглибшки бл. 1,5 м, де в літню спеку можна охолодитись.

Терношорська “Купіль Мавок”

Купіль розташована на річці Безулька в селі Снідавка (Терношори). Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є «Місце Сили» — «Терношорська Лада» або «Нижні Терношори».

Неподалік від легендарних скель, де езотерики з усієї України проводять свої «таємні ритуали», є дуже красивий водоспад на річці Безулька. Кажуть у воді навіть є райдужна форель. Позаду водограю, який приваблює туристів не менше ніж Лада, розташована «Містична Купіль» — там часто купаються (дехто навіть голяка) протягом всього року для «очищення енергії».

Є легенди, що там «приймають ванни» навіть лісові мавки та русалки, тому вода дуже холодна, але має чудодійну силу для людей, які там окунались.

Купіль Мавок біля водоспаду Терношорський Гук — це ерозійна яма овальної форми розміром 2х4 м і завглибшки бл. 1,5 м, де в літню спеку можна охолодитись. Тобто, можна впевнено сказати, що на одній туристичній локації розташовано одразу 4 Місця Сили Косівщини — «Лада», «Терношорський Гук», «Купіль Мавок» та «Верхні Терношори».

«Гірський потік старанно, століттями, вилизував ванну в тверді скали, і тепер вона, повна льодяного кришталю, заманювала до себе. Ця смарагдова зелень була на вигляд такою лагідною, але тіло мало іншу пам’ять про це, тіло одразу захищалося гусячою шкірою тільки при думці підкоритися цьому поклику води.

Пробую її.. Холод водою стискає стопи, вбиваючи голки відчуттів: хижих, скажених, але таких справжніх. Роблю ще крок, вода піднімається вище колін. Здається, холод врізається аж до кісток. Тіло хоче вискочити з води, і якщо йому дозволити, воно зробить це одним махом.

Груди жадібно хапають повітря, так, ніби це врятує від студені. Розслабляюся, відпускаю м’язи, спомини про холод і опускаюся в води аж по шию. Шок, відчуття шкіри коли холод водяними руками б’ється об твоє тіло, старається проповзти в глибину аж до самого серця, яке десь там відстукує перелякано новий ритм. Холод лютує, обпікає рецептори, заводить їх аж до божевілля.

Цей холодний вогонь випалює геть чисто всі думки, стирає вмить все, що ще хвилину тому було важливим. Мить абсолютної волі. Відчуття тут і зараз, максимальна гострота життя. Це те, чого люди шукають у горах, викрадаючи себе у суспільства, вириваючи з ніжних кайданів комфорту… Люди, спраглі до життя , люди що нудьгують за ним…»

Шепітські водоспади (Гуки)

Від центру села Снідавка на автомобілі, велосипеді чи навіть і пішки можна легко добратись до трьох цікавих водоспадів, які розташовані в сусідньому селі Шепіт Косівської територіальної громади.

Невелике село Шепіт славиться не тільки чудовою природою Прикарпаття і гуцульськими народними традиціями, а й чудовими водоспадами. Шепотські водоспади відрізняються за розміром і видом.

Більшість водоспадів утворилися під час тектонічних зрушень – між швидкими потоками води спостерігаються справжні зломи гірської породи.

Шепотсько-Брустурський Гук – це один з найбільш мальовничих водоспадів цього регіону, що підкорює своєю первозданністю. Розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області, на південний захід від центральної частини села Шепіт. Висота водоспаду — 8 м.

Він утворився в місці, де маловодний потічок (притока Брустурки) майже прямовисно падає зі стрімкої скелі. Водоспад легкодоступний, проте маловідомий.

Узимку під час морозів струмені водоспаду утворюють крижані «сталактити», які роблять його дуже мальовничим. А скеля, на якій утворився водоспад, має цікаву геологічну будову: вона складена частково з дрібноритмічного флішу і частково з пісковиків.

Неподалік розташовані ще два водоспади: Шепітський Гук (заввишки 5 м) і Шепітський Гук малий (заввишки 1,5 м).

Незважаючи на те, що водоспад Шепотсько-Брустурський Гук не може змагатися зі своїми відомими на весь світ конкурентами, він дуже гарний і ним можна милуватися годинами. Помилуватися їх красою приїжджають туристи з усього світу!

Шепітські Гуки (Великий і Малий) — водоспади в Покутсько-Буковинських Карпатах, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Водоспади розташовані у межах Косівського району Івано-Франківської області, на південний захід від центральної частини села Шепіт.

Площа пам’ятки природи — 0,5 га. Перебуває у віданні Шепітської сільської ради. Статус надано з метою збереження мальовничого водоспаду на річці Брустурці (притока Пістиньки).

Висота водоспаду Великий Гук — 5 м, має два каскади. Утворився в місці перетину водотоком стійких скельних порід флішового типу.

Малий Гук має висоту — 3,5 м. Два водоспади утворюють невеликі, але дуже мальовничі лагуни, де можна із задоволенням купатись, хоча вода в гірській річці досить холодна, навіть в літню пору.

Структура скель навколо водоспадів є не надто міцна, особливо це добре видно на Великому Гуці, тому поводити себе під час купання там треба дуже уважно і обережно, адже можливе відшарування порід.

Як відомо, найкращий спосіб мандрувати в село Снідавка – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів та gps-треки описані мною на сайті «ВелоКосів».

Автор тексту і треків – Тарас ПАСИМОК.

Фото – Станіслав Михайлюк

Також читайте:

Косівщина Туристична Верхні Терношори (gps-трек) Снідавський оглядовий майданчик (gps-треки) Олександр Педан + Косів + Терношорська Лада