На території Косівського району немає таких відомих і великих озер, як Світязь чи Синевир. Проте, вони мають особливу магічну енергію і до того ж маловідомі серед туристів і місцевих жителів.

Косівщина славиться чистими річками та струмками, вражаючими водоспадами, цілющими джерелами, а також великими ставками повними смачної форелі. Проте в цій статті мова піде про таємничі озера. Цікавим фактом є те, що в цих озерах не можна купатись, адже вони мають подвійне дно, але місця містичні і варті уваги мандрівників.

Міське Банське озеро (Косів)

Трапляються в горах Гуцульщини і озера техногенного походження. Таким є Банське озеро (біля колишньої фабрики «Гуцульщина») у Косові. Воно виникло у ХVІІІ столітті на місці соляних копалень, є досить глибоке і багате на рибу. Тепер на його мальовничих берегах полюбляють відпочивати не тільки місцеві мешканці, а й численні гості міста. Банське озеро утворилося на місці бані-солеварні. Колись сіль була такою дорогою, як золото. От у жадобі забагатіти пани — власники солеварні примушували зваричів не лише варити сіль із сировиці, яка витікала із землі, а й гнали їх усе глибше під землю, щоб добувати дорогу кам’яну сіль. Дух, який панує у підземному світі, дуже розсердився на тих, хто вторгався в його володіння. Одного разу, коли пан — власник бані прийшов потішити свої неситі очі видобутими з-під землі брилами дорогоцінної солі, земля над копальнею раптом запалася, і утворилося озеро. А що воно виникло на місці солеварні-бані, то його й стали звати Банським.

Озеро розташоване майже в центрі міста Косів, на вулиці Незалежності, неподалік районного відділку поліції та відділенням «Нової пошти», яке служить орієнтиром. Дійти до озера можна також від Банського моста та магазину «Продмаркет». На берегах озеро заросло очеретом, тому варто піднятись на височину, щоб його краще роздивитись. Раніше на пагорбах цього озера часто відпочивала косівська молодь та студенти КІДМП ЛНАМ, де вони влаштовували запальні етновечірки та вогняні шоу під барабани джембе.

Озеро Насарат

Перехід, що з’єднує два мальовничі села Косівщини – Яблунів та Уторопи – веде до ставів Насарат. Із заходу їх оточує три гори – Клифа, Камінь та Микуляк, а прямуючи на південь, можна вийти до озера Лебединого. Вся територія належить НПП «Гуцульщина».

Тут часто можна зустрітися з рибалками, які в очікуванні, поки клюне форель, товстолобик чи плотва, вивчають поширені (дуб, бук) та червонокнижні (модрина) види деревних рослин. На легковому автомобілі туди не заїхати, тому надавайте перевагу позашляховику, хоча ідеальним варіантом, як на мене, буде велопрогулянка. Відстань з Коломиї до Яблунова складає близько 20 кілометрів. Туди найкраще та найзручніше добиратися в першій половині дня: по-перше, ви матимете змогу провести більше часу на природі, а по-друге, в цей час ходить більше маршруток. Жителі Яблунова охоче підкажуть вам дорогу, тому не соромтесь підійти і порозмовляти з ними.

Кілька стрімких поворотів і перше з трьох озер вже чекає на тебе. У прохолодну погоду там можна зустріти “подружжя” диких гусей, які мелодійно переспівуються та шукають маленьку рибку для поживи. Іноді їх потрібно виглядати у бінокль, бо ці птахи рідко хочуть бути побаченими. Восени особливу атмосферу затишку на озері створює розведене багаття, чай з корицею, плед у клітинку та улюблена книга, яка пахне твоєю домашньою бібліотекою.

Озеро Лебедин (Яблунів)

Озеро Лебедин (Лебедине) знаходиться на висоті 650 м серед букового лісу і є заповідною зоною з 1978 року. Там є 17 видів рослин, занесених до Червоної книги України. В часи Радянського Союзу, озеро було дуже популярним місцем відпочинку не лише серед туристів, але і серед партійної номенклатури. Комуністичне начальство з Косова та Коломиї впевнено виїжджало на своїх елітних чорних «Волгах» з Яблунова аж до самого озера – дорога була набагато краща, ніж зараз. Тепер проїхати безпосередньо до озера зможе лише джип, але не туристичний автобус. Проте, на більшому відрізку дороги їхати можна без проблем на всіх видах транспорту, а далі потрібно йти пішки близько кілометра.

Часто від молодих косівчан можна почути, що в нас все таке нудне і нецікаве – тому варто їхати «чорт-зна-куди» і вже там точно є гарні краєвиди, справжні гори та глибокі озера. Проте, ніхто із них жодного разу не був на Лебедині. Я категорично не згідний із таким підходом до принад Косівщини – ми мало знаємо про наш район, тому і здається ніби тут немає нічого вартісного для туриста. Ми повинні цінувати своє і максимально рекламувати туристичні об’єкти району серед друзів та гостей з інших міст, бо окрім нас цього ніхто не робитиме.

Мертве озеро (Шешори)

Неподалік від полонини Росохатої, на сусідньому хребті Карматура знаходиться Мертве озеро. Озеро невелике за розмірами, грушеподібної форми, довжиною біля 40 м. Озеро Мертве, назва якого пов’язана з тим, що тут не живе ніяка живність — у воді є велика кількість сірководню, розташоване на висоті понад 800 метрів над рівнем моря! Розміщене неподалік озера Лебедин, на горі між Яблуновом та Шешорами. Маршрут промаркований працівниками НПП «Гуцульщина» від полонини.

Озеро Левади під горою Михалків (Косів-Город)

Гора Михалків, з висотою 812 метрів, — є частиною Покутських Карпат. Найвища точка міста Косів та села Город. Один з найпопулярніших туристичних маршрутів серед косівчан та гостей міста. З вершини відкривається захоплююча панорама, – Косів видно як на долоні і навколишні села теж. Підйом на гору Михалків традиційно розпочинається вулицею Дружби (об’їзна дорога), а згодом Підгірською. До озера в урочище Левади можна потрапити з вершини гори Михалків, або траверсуючи гору обхідною дорогою. Повертатись з озера можна дорогою в село Город, попід Хоминський хребет. Це озеро через відносну віддаленість від людей полюбили студенти Косівського інституту, де вони часто відпочивають з наметами в теплу пору року.

Озеро Буковець (Буковецький перевал)

Велике озеро знаходиться на межі Косівського та Верховинського районів. В центрі села Буківець, недалеко від школи розташоване чимале озеро. Справді цікаво побачити на перевалі таке велике водне плесо, звідки бере свій початок легендарна річка Рибниця. З села Буківець, а точніше з Буковецького перевалу, для туриста доступні три дуже круті маршрути, які я вже описав на сайті МапаКосів: на гору Ігрець, на Писаний Камінь, на Терношори. З перевалу також можна потрапити в гості до найкращого гуцула, генія-музиканта — Михайла Тафійчука. Ще є новий маршрут із перевалу під гору Ігрець, де на висоті 1100 метрів над рівнем моря, знаходиться полонина та найстаріша діюча гражда-сироварня в Карпатах.

Варто додати, що нещодавно на озері Буковець зробили “ремонт”, додали пірс, місце для фото з ведмедем + лавочки, фист файно, фист газовано!

Озеро під Писаним Каменем

Форельне господарство «7 Джерел» найвисокогірніше господарство – одне з цікавих і азартних місць відпочинку в селі Буковець, риболовля та смачна приготована на відкритому вогні форель залишать приємні спогади на все життя.Незважаючи на те, чи Ви професійний риболов, чи вперше взяли в руки вудку, процес риболовлі однаково захоплює і заворожує. Вам видадуть персональну вудку з наживкою і підкажуть як краще ловити. Всім бажаючим кухар відразу приготує спійману форель на мангалі.Ласування таким обідом чи вечерею в Карпатах серед чарівних гір на фоні мальовничої природи стане найкращою гастрономічною пригодою в житті кожного.

Як відомо, найкращий спосіб мандрувати до озер Косівщини – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів до майстрів та gps-треки описані мною на сайті «ВелоКосів»

Автор тексту, фото і треків — Тарас ПАСИМОК