Шепіт — до березня 1940 р. було присілком с. Брустури, виникло в 1820 р. Входить в Косівську ОТГ. Межує з селами Космач, Річка, Брустури, Снідавка Косівського району та с. Криворівня і присілком Бережниця Верховинського району.

Присілки і кутки: Безвінний, Лисничка, Шепіт, Рунок, Пантериш, Підкородистий, Кичера, Скрипки, Ґрунь, Буков’яли, Костеївський Потік, Підріжжя, Вішне Поле, Палагнюки, Черешенька.

Урочища: Чорний Ґрунь, Сигла, Ріжі. Селом протікають р. Брустурка, Костеївський Потік. Навколишні висоти — Ґрегіт (1472 м), Буковець (969 м), Кичера.

У 40-50-х роках багато жителів брали участь у повстанському русі УПА. За неповними даними, радянською владою було репресовано 50 шепітян, з них 24 були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт.

Крім мальовничої природи в Шепіт туристів приваблюють народні умільці — тут працює понад 180 майстрів народного мистецтва, майже кожної справи притаманної гуцулам.

Шепітські водоспади (Гуки)

Від центру села Снідавка на автомобілі, велосипеді чи навіть і пішки можна легко добратись до трьох цікавих водоспадів, які розташовані в сусідньому селі Шепіт Косівської територіальної громади.

Шепотські водоспади відрізняються за розміром і видом. Більшість водоспадів утворилися під час тектонічних зрушень – між швидкими потоками води спостерігаються справжні зломи гірської породи. Помилуватися їх красою приїжджають туристи з усього світу!

Шепітські Гуки (Великий і Малий) — водоспади в Покутсько-Буковинських Карпатах, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Водоспади розташовані у межах Косівського району, на південний захід від центральної частини села Шепіт.

Структура скель навколо водоспадів є не надто міцна, особливо це добре видно на Великому Гуці, тому поводити себе під час купання там треба дуже уважно і обережно, адже можливе відшарування порід.

Шепотсько-Брустурський Гук – це один з найбільш мальовничих водоспадів цього регіону, що підкорює своєю первозданністю. Розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області, на південний захід від центральної частини села Шепіт. Висота водоспаду — 8 м. Він утворився в місці, де маловодний потічок (притока Брустурки) майже прямовисно падає зі стрімкої скелі. Водоспад легкодоступний, проте маловідомий.

Узимку під час морозів струмені водоспаду утворюють крижані «сталактити», які роблять його дуже мальовничим. А скеля, на якій утворився водоспад, має цікаву геологічну будову: вона складена частково з дрібноритмічного флішу і частково з пісковиків.

Гора Ґрегіт

Ґрегіт — найвища вершина Косівщини (1472 метри над рівнем моря).

Найлегший спосіб потрапити на вершину – це починати підйом із села Шепіт та села Волова. А сама вершина гори Грегіт набагато цікавіша і красивіша, ніж підйом на неї — тут все всіяне величезною кількістю каміння, що вже встигло «позеленіти» від лишайника, яким ці каміння вдосталь вкриті.

Гори складені ямненськими пісковиками і характеризуються на цій ділянці наявністю кам’яних розсипів (“кам’яні річки”). Вони в народі звуться «греготи», в зв’язку з чим і отримав цей масив таку назву. Територія заказника розміщується в лісовому поясі над річкою Пістинькою, по обидва її боки.

Багата і різноманітна флора масиву. У складі флористичних комплексів виявлено цілий ряд видів, занесених до Червоної книги України. Це коручка морозниковидна, гніздівка звичайна, плаун колючий, баранець звичайний, ліля лісова, арніка гірська, астранція велика.

Гора Ротило

Ротило — найвища вершина (1483 м) Покутсько-Буковинських Карпат, входить до маловідомих Запрутських Горган.

Розташована в північній частині Верховинського району Івано-Франківської області, на північний захід від смт. Верховина. Гора складається з пісковиків — великих греготів.

Ротило — назва утворена від румунського апелятива rotilã «колісце». Вона вказує на форму гори.  Гора складається з пісковиків — великих греготів. Вона вказує на форму гори. На північний захід від Ротила розташована гора Версалем (1406 м), на північний схід — гора Грегіт (1472 м), на південний схід — гори Габорянська (1444 м) і Біла Кобила (1476 м),, за якою вдалині височіє масив Чорногори.

Гора Лисина Космацька

Найбільше вабить своїми обширними полонинськими просторами, темними пралісами, віддалена від людських помешкань могутня Космацька Лисина (1464 м) з величезною скалою Пожеретул у Косівському районі.

Саме тут у захмарних кам’яних розсипах, розписаних жовтогарячими, мов космацькі писанки лишайниками, прудкі іскристі води розділяються на долини Прута і Черемоша.

Під Космацькою Лисиною є священні криниці-джерела і цілий комплекс священних каменів, які зорієнтовані на схід сонця й Чорногору, на якій є «Погане місце», де попалили, мабуть, останнє пристановище волхвів, а, розкидане на Космацькій Лисині по всій горі велетенське каміння насправді було Змієм — давнім язичницьким священним символом.

Назва гори — Лисина Космацька — сьогодні частково підтверджується її зовнішнім виглядом, бо лише південно-західний схил гори вкритий кам’яними розсипами, величезними плитовими утвореннями ямненського пісковика, решта — заросла хвойним лісом. У давні часи вона являла собою кам’яну лису гору.

Храм Пресвятої Трійці села Шепіт

Храм зводився під керівництвом майстрів Дручківа Степана Танасійовича, Ребарука Івана Юрійовича, Петріва Івана Лук’яновича.

Релігійна громада ПЦУ, церква споруджена в 1993 р. Храмове свято — Зіслання Святого Духа. Раніше мешканці села належали до парафії Вознесіння Господнього села Брустори і їм доводилось долати понад сім кілометрів, щоб бути на богослужіннях. Таким чином необхідність побудови церкви у селі Шепіт була очевидною.

Храм побудований в центрі села Шепіт на горі Кородистий і як могутній корабель пливе по життєвому морю, благословляючи і спасаючи своїх вірних. На території парафії побудовано і освячено 33 каплиці, 30 придорожніх хрестів, 5 скульптурних зображень Божої Матері, одне скульптурне зображення Господа Ісуса Христа, 2 могили борцям за волю України та Храм-каплиця Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, яка збудована на власні пожертви настоятеля митр. прот. Івана Петращука.

Від початку заснування парафії створено церковний хор, який своїми піснеспівами прикрашає Богослужіння у Храмі та, 12 червня 2016 року, під керівництвом Пентелюка Михайла Петровича, став лауреатом ІІІ-го Фестивалю церковних хорів «Піснеспіви душі» в місті Коломия.

Благодійний фестиваль «Смак з Косова»

Третього вересня 2023 р., у селі Шепіт, що у Косівському районі, відбувся благодійний фестиваль «Смак з Косова». Такий захід там відбувся вперше, та мав на меті популяризувати місцеві народні ремесла, промисли, звичаї Гуцульщини, й пастушу культуру Карпат, з якої народилася традиція виготовлення сирного коника.

Гості фестивалю мали змогу пізнати справжню Гуцульщину з місцевими народними промислами та спробувати Гуцульщину на смак. Основний акцент фестивалю – це сирний коник. Понад 30 майстринь презентували унікальні вироби з сиру. Також гостей фестивалю познайомили із ремісничими родинами села, де традиції вишивки, писанкарства, бондарства, гри на музичних інструментах безперервно передають з покоління у покоління.

Відвідувачі фестивалю також могли власноруч зліпити сирного коника, оглянути фотовиставку «Мандри сирного коника Карпатами» художника Романа Рудника та завітати у відреставровану хатину, за легендою в якій міг зупинятися відомий ватажок опришків Олекса Довбуш.

Крафтова сироварня «Будз баран»

Історія цієї сироварні почалася під час коронакризи і не зупинилася під час війни. Наразі «Будз Баран» не просто постачає сир до всіх куточків України, а й приносить дохід 60 карпатським родинам, у яких купує сировину.

Карпатська фермерка Христина Закревська почала успішний бізнес у розпал ковіду. Знайшла ринки збуту у всій країні і тепер забезпечує прибутком місцевих у рідному селі. «Будз баран» робить 25 видів сирів і надсилає по всій Україні. Це не лише сири, а й пастеризоване молоко, йогурти, кефір, масло. Молоді сири виготовляють під кінець тижня, щоб до клієнта вони поїхали максимально свіжими. Витримані — завжди є в наявності, роблять із запасом.

До великої війни замовлення були переважно місцеві — з Косова, Коломиї, Франківська. Минулого року, через те, що багато замовників переїхали, вирішили почати продажі по Україні.

Смаколики від бренду Gregit.UA

У високогірному карпатському селі Шепіт, що на Івано-Франківщині, з 2017 року свою форельну справу розвиває Світлана Олексюк разом із чоловіком. На професійний рівень вийшли чотири роки тому, а цьогоріч запустили власний бренд Gregit.UA. У селі є проблеми з працевлаштуванням, тому подружжя зробило ставку на власний бізнес — викопали невеликий ставок біля дому, закупили мальок і спробували виростити з нього форель. Діло пішло, тому згодом викопали ще чотири ставки.  Для переробки сім’я залишає десь 10 тис. рибин (засолює, маринує і упаковує) та продає у ресторани або садиби. Спеціалізується господарство на рибі голець, яка належить до родини лососевих. Але є у ставках і райдужна форель. У рік Gregit.UA отримує близько 100 кг ікри, яка доїться вручну. За словами підприємиці, процес займає не так багато часу, адже одна риба доїться восени, а інша — навесні.

Сьогодні в нашому асортименті, окрім маринованої форелі та ікри, є сушене та в’ялене м’ясо 5 видів: свинина, яловичина, баранина, конина та курятина. Частину сировини сім’я має свою, зокрема баранину, решту — закуповують у місцевих мешканців або ж у фермерів регіону.

Найбільш затребуваною є баранина, адже період її переробки припадає тільки на осінь, і там найменше відбірного м’яса. Але дуже популярна і конина. Вона має свій екзотичний солодкуватий смак, що є цікавим для туристів. В асортименті є й генеральське сало, яке підприємці закуповують у домогосподарствах свого регіону, а вже потім переробляють.

У 2024 рік Gregit.UA зайшов із новим продуктом — в’ялена ковбаса з баранини. Для її приготування використовується суто баранина та природні спеції. Першу партію поставили ще в серпні, й вона ще не вся дозріла. Вийшло близько 50 кг.

«Виробництво ковбас — це трудомістка і важка праця. Цей продукт потрібно витримати 3-4 місяці, а то й п’ять. Ніхто не хоче бавитися з цим, а великі підприємства не будуть цього робити, оскільки немає достатньої кількості сировини», — зазначає Світлана.

Неподалік дому подружжя побудувало цех із переробки: закупили обладнання за власні кошти, дещо придбали за грантові. Будували його відразу за стандартами, щоб згодом отримати сертифікацію.

Найкращий спосіб мандрувати в селі Шепіт – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів та gps-треки описані мною на сайті «ВелоКосів».

Автор тексту і треків Тарас ПАСИМОК.