Дев’ятикласник ночував у снігу

Поки песимісти нарікали на екстремально холодний березень, поки гумористи щохвилини поширювали на цю тему смішні пости у соціальних мережах, оптимісти з гуртка «Гірська школа» Косівського районного центру дитячої творчості вирішили перетворити мінус на плюс. Вони збудували іглу. Як і більшість із вас, я не знала, що це таке. Запитала Вікіпедію, і вона мені пояснила, що «іглу – це зимова куполоподібна хижа з прямокутних і трапецієподібних плит снігу або льоду в ескімосів, діаметром 3-4 метри і висотою близько двох метрів. Внутрішня температура нагрівається до кімнатної, стіни оплавляються, але конструкція не тане, бо сніг виводить зайве тепло назовні. Викладають хижу у вигляді «равлика».

Архітектори гуцульського іглу задумали збудувати його/ її (не знаю, як правильно :-)) без допоміжних матеріалів.

«В горах не завжди є нагода знайти відповідну деревину для каркаса», — пояснив гуртківцям таке рішення їхній керівник, досвідчений мандрівник Руслан Солиджук. Ускладнення робіт компенсували полегшенням проведення експерименту. Хижку зі снігу будували не в далеких горах, а поблизу Смоднянської ЗОШ-інтеранту І-ІІ ступенів, де навчаються члени гуртка. Дев’ятикласники Валентин Димашок і Тарас Гушман, восьмикласниця Антоніна Секіра під умілим керівництвом Руслана Солиджука впоралися з цим завданням за 2,5 години. У роботі їм допомагали спеціальний фанерний кутник, обтягнутий поліетиленом, і лопати для снігу.

Кажуть, що мостобудівники під час випробування збудованої ними конструкції стоять внизу, біля головних опор. Якщо опори не витримають допустимого вантажоперевезення, то поховають під собою і тих, хто цю споруду спроектував.

Гуртківці-будівельники також вирішили не просто милуватися ділом рук своїх, а ризикнути і переночувати у гуцульсько-якутському іглу.

Через невеликі розміри, у ньому не могла розміститися уся будівельна бригада. Місця вистачало лише для двох. Одна кандидатура не обговорювалася – керівник гуртка не міг залишати без догляду і наражати на небезпеку підлітків. Другим квартирантом вселився Тарас Гушман, як один з найактивніших гуртківців «Гірської школи».

О 21 годині вечора експеримент розпочався. Тарас з інструктором заповзли у снігову хижу. «У той час надворі було приблизно 10 градусів морозу, — розповів Руслан Солиджук. – Ми принесли в іглу спеціальні килимки-«карімати», спальні мішки. Освітлювали «приміщення» парафіновими свічками (коли вони горять, то відчутно підвищують температуру повітря) та газовим пальником. Вхід прикрили рюкзаком, а в стіні зробили отвір для доступу свіжого повітря. Холоду ми не відчували і нормально виспалися.

Приблизно о 6.30 год. ранку прокинулись, зварили по горнятку кави і почали збирати свої речі. Невдовзі до нас навідались зацікавлені гості, і Тарас на деякий час став найпопулярнішим учнем у своїй школі, майже всі учні та вчителі розпитували його про враження від проведеної в іглу ночі. Можливо, для декого наш вчинок виглядатиме трохи шокуючим чи надто екстремальним, проте, своїм прикладом ми хотіли показати, що ночівля у снігу, можливо, і не матиме негативних наслідків, якщо робити все правильно.

Такий досвід допомагає вдосконалили практичні навички, необхідні для спорудження іглу, значно розширює зону власного комфорту, вчить умінню співіснувати в обмеженому просторі, допомагає подолати ряд психологічних бар’єрів, гартує дух і тіло до непередбачуваних екстремальних ситуацій», – переконаний керівник гуртка «Гірська школа» Косівського районного центру дитячої творчості Руслан Солиджук.

Аліса МУДРИЦЬКА.

Також читайте:

В Косові збудували зі снігу іглу Навчання з рятувальних робіт Дитячий гурток «Гірська школа» Косівське льодяне диво