26.01.2022Походи та маршрути Карпатами, ЦікавинкиПереглядів: 10 976

Шипіт, Боржава, Гимба, Сурія

Шипіт — водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташований у неглибокій ущелині річки, у межах Міжгірського району Закарпатської області, приблизно за 10 км від залізничної станції Воловець, за 6 км від села Пилипець. Особливо багатоводний водоспад навесні, коли на схилах Гемби тануть сніги.

Водоспад Шипіт — одне з семи природних чудес України, найкрасивіший водоспад Закарпаття. Він причаровує своєю незвичайною природною красою. З підземного джерела на горі Великий Верх (1598м) починає свій шлях униз мальовничою ущелиною невеликий потічок. Падаючи численними мальовничими каскадами з 14-ти метрової висоти кришталево чиста вода розбивається об каміння утворюючи міріади діамантових краплинок, що переливаються дивовижними барвами у променях карпатського сонця.

Неподалік від водоспаду на початку липня проходить щорічний неформальний фестиваль «Шипіт», на який приїжджають хіпі та представники різних субкультур з України та інших країн. Кульмінацією святкувань є Свято Івана Купала в ніч на 7 липня з місцевими традиціями й колоритом. Події на «Шипоті» стали головним мотивом книги «Трохи пітьми» українського письменника Любка Дереша.

Полонина Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою. Розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області.

Гемба (Гимба) — гора в Українських Карпатах, одна з найвищих вершин гірського масиву Полонина Боржава. Розташована на межі Свалявського та Міжгірського районів Закарпатської області. Висота Гемби 1491 м, за іншими даними — 1497 м. Вершина куполоподібна, вигнута півмісяцем. Підніжжя гори вкриті лісами, вище — полонини. На північних схилах розташований один з найвідоміших водоспадів України — Шипіт. На північний схід від гори розташовані два села: Пилипець та Подобовець.

Гемба є об’єктом туризму. Через вершину проходить пішохідний маршрут «Вершинами Боржави», який починається у Воловці і веде до Міжгір’я (або у зворотному напрямку). На північних та північно-східних відрогах гори діє 8 підйомників для гірськолижників. Тут розташований другий після «Драгобрату» за висотою гірськолижний курорт України — «Пилипець», який має найдовшу в Україні гірськолижну трасу: приблизно 3,5 км.

Біля відомого водоспаду працює двомісний крісельний підйомник. Підйом в гори дасть можливість насолодитися краєвидами та зробити неперевершені фотографії. На вершині гори Гимба Ви зможете прогулятися, власноручно назбирати чорниць чи випити кави, чаю у колибі та помилуватися мальовничими вершинами Боржавського хребта.

Як добратись?

З Прикарпаття і Косівщини дістатись до Закарпаття є великою проблемою, якщо у вас немає власного транспорту, адже з Франківська немає прямого залізничного сполучення із Ужгородом, на відміну від Тернополя та Львова. Тому найкраще їхати до Львова, а згодом дорогим потягом чи дешевою електричкою їхати до станції Воловець. Згодом на таксі до села Пилипець, бо рейсові автобуси там ходять рідко. Дорогу нарешті зробили добру, тому доїхати можна без проблем. В Пилипці все дуже просто і зрозуміло, є туристичні вказівники і щити, заблукати не вийде. Прямо від центру села – водоспад Шипіт – кілька кілометрів треба буде пройти пішки, а ліворуч від центру підйомник на гору Гимба, до чайовні «Сурія».

В самому Воловці, чесно кажучи, нічого цікавого не вдалось побачити, Пилипець теж типове туристичне Закарпатське село. Водоспад Шипіт є одним із найбільш популярних місць в Карпатах, тому людей там за день проходить тисячі. Можна стежкою піднятись на сам верх водоспаду, там людей трохи менше, можна скупатись голяка, але майте на увазі, що вода дуже холодна).

Найбільше мене вразив навіть не сам водоспад, а краєвиди на Закарпатські гори з підйомника на Гимбу. Дуже круто, що підйомник працює не лише зимою, коли лижний сезон, але і влітку – там професійно тренуються роверисти з усієї України. На спуску встановлені трампліни та різні відрізки трас для занять даунхілом та фрірайдом. З висоти підйомника можна слідкувати за мандрами велосипедистів, сподіваюсь колись теж спуститись з Гимби на велику.

На самій вершині Гимби краєвиди не такі вражаючі, як на підйомнику, але загалом хороший вид. Тут окрім велосипедистів є багато туристів, які виїхали на Боржаву на квадроциклах, джипах. З вершини також влаштовують регулярні спуски на парапланах (парашуті у вигляді крила).

Отож людей на Гимбі не менше, ніж на Шипоті, тому й не дивно, що саме тут збудували найвисокогірнішу чайовню в Україні – «Сурію», де я вже багато років мріяв побувати. Вперше я дізнався про неї зі статті та відео туристичного проекту «Ukrainer». Проте відвідав його лише в червні 2018 року, коли вирішив подарувати собі мандрівку на день народження. Добирався я з Косова до «Сурії» десь приблизно добу!!!, так що це була велика звитяга туди доїхати).

Чайна «Сурія» надихнула мене на такий віршик:

«Розмірений ритм акордів дримби,
Сидить самотній гуцул на горі Гимбі,
Він п’є елітний імператорський шу-пуер,
Імператор давно вмер, та хай живе Гуцулія!»

Нещодавно я побачив шу пуер з розою «Мей Гуй Пуер Ча» в Інтернеті і він мене зацікавив, хоча і не люблю додатки до пуерів. І що ви думаєте? Приїжджаю я в чайовню «Сурія» на Закарпатті, а він мене там чекає). Дуже приємно вразив власник Стас, який не лише дозволив його заварити з елітного ісінського чайника для друзів, але і подарував кілька чаїв, в тому числі і цей пуер з розою. Я був приємно вражений, як атмосферою чайовні, так і ставленням її власників до постійних клієнтів. Стосовно самого чаю скажу, що він дуже цікавий і напевно стане моїм улюбленим в 2018 році. Також там я провів дегустацію чаю з лотосом «Золоті квіти» з Анхою. Важко в кількох словах описати цей чай, адже він не схожий ні на пуер, ні на чорний чай, але займає свою певну особливу нішу, яку зможуть оцінити як початківці, так і чайні гурмани. З вегетаріанської їжі в чайній, — хотів би відзначити дуже смачні імбирні пряники.

Фактично, вся мандрівка на Закарпаття зайняла якихось півдня і вже ввечері тією ж дешевою електричкою ми повернулись назад у Львів, по нещодавно збудованому тунелю, який «Укрзалізниця» будувала 20 років.

Виїзд зі Львова 7-40, прибуття у Воловець 11-30, повернення з Воловця 19-15, прибуття у Львів 21-30, а назад вже нічним потягом до Коломиї і автобусом до Косова.

Також читаємо:

1. Косівська «Підпільна Чайна»
2. В Косівському музеї провели чайну церемонію
3. В Косові та Яремчі відбулася чайна церемонія
4. У Яремчанському музеї пройшла справжня чайна церемонія

Купання у водоспаді Шипіт

https://www.facebook.com/mapakosiv/videos/979509832226780/

«Сурія» сюжет телеканалу