Гора Маковиця (Яремче)

Гора Маковиця (Яремче)

Незважаючи на місяць дощів та повеней і пандемію коронавірусу, ми продовжуємо розвивати локальний туризм і відпочинок в Карпатах. В цій статті мова піде знову про мої улюблені гори Горгани, а саме про гору Маковиця в місті Яремче.  Варто одразу зазначити, що це один із найлегших та найбільш мальовничих мандрівок в українських горах! Вйо!

Маковиця — одна з найвищих вершин міста Яремче, відноситься до гірського масиву Ґорґани. Розташована на схід від центральної частини міста Яремче у межах Карпатського НПП. Висота гори становить всього 984 м, але краєвиди з вершини прекрасні. На безлісій вершині гори відкривається захоплююча панорама Карпатських гір, на півдні видніється Кукульській хребет, а зовсім на краю горизонту – найвищі вершини Чорногірського хребта: Попіван, Говерла, Петрос. Навколо Маковиці з трьох сторін темніє глибока долина річки Прут, а на заході хребет Довбушанки. Вершина Маковиці та її схили покалічені траншеями окопів, виритих ще в часи Першої і Другої світових воєн. У цей період тут відбувалися важкі бої. Адже історично гора Маковиця та навколишня місцевість відома боями між Австро-Угорськими та царськими військами у Першій світовій війні. В пам’ять про загиблих на горі встановлений хрест.

Існує версія, що назва гори походить від слова «верхівка» – верхівка. І дійсно, з вершини Маковиці відкриваються розкішні краєвиди. За іншою версією, з санскриту «вінець» – це капище, місце, де проводились язичницькі жертвопринесення і поклоніння богам. Зараз вже стало відомо, що під одним з туристичних маршрутів є два геологічні розломи. Тому тут така сильна енергетика. Місцеві розповідають, що в цих місцях людини може «схопити блуд», тобто можна втратити орієнтацію в просторі і довго блукати по місцевих лісах. Напевно, саме тому тут поставили дерев’яний хрест і статую Богоматері з двома ангелами.

Хоча гора Маковиця досить невисока (984 метра), з неї можна розглянути панорами мальовничих гірських пейзажів: хребет Явірник, вершини Хом’як, Синяк і Довбушанка. Під час Першої і Другої світових воєн тут відбувалися запеклі бої, тому до цих пір під ногами можна час від часу знайти гільзи від зброї. Під час сходження вас зустрінуть зарості ягід, сінокоси і пасовища. Ви пройдете через древній ліс, попри величезні скелі, де за легендами переховувався Олекса Довбуш, а також вийдете на відкриту полонину, з якої відкриється вид майже на всю територію національного парку.

Похід на гору Маковицю ідеально підходить для початківця туриста. Всі стежки мають покажчики, тому заблукати практично неможливо. На гору веде декілька стежок – з Дори, Ямної (присілки Яремче) та від автостоянки біля сувенірного ринку в самому Яремче. Найкращим вибором буде останній шлях: звивиста стежка веде надзвичайно красивим буково-ялівцево-смерековим лісом. Маршрут промаркований. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга. Він бере початок з вулиці Івана Франка, яка переходить в гірську стежку і виводить нас до самої вершини. На гору можна піднятися самостійно пішки або на спеціальних джипах чи квадроциклах, взявши їх в оренду у місцевих з водієм або без.

За годину підйому натрапите на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вид на Яремче. Далі стежка виходить на кам’янисту місцевість, проходить повз ретранслятор і виводить на галявину, від якої до вершини залишається година. В цілому такий похід триватиме близько 3 годин підйому і 1,5 години спуску.

Колиба і смачна кухня, полонина і бринзя

Перед самою вершиною знаходиться колиба, в якій ви можете замовити традиційні Карпатські страви. На схилі однойменної гори розташоване полонинське господарство “Полонина Маковиця”, де дбайливі господарі вирощують карпатську породу овечок та виготовляють овечий сир за давніми гуцульськими традиціями. Тут розташувалась станція вівчарів, яка працює від весни до осені. Впродовж цього часу на схилах гори можна побачити чимало овець та добряче закупитись сиром. На полонині роблять будз звичайний та будз копчений, вурду та бринзу. Також тут можна ознайомитися зі справжніми традиціями випасу карпатської овечки, особливістю якої є те, що вона дає дуже багато молока. На самій полонині є господарські будівлі, які місцеві називають стаями. У середині стаї з травня по вересень горить ватра, на якій готують їжу та обробляють молоко. Тільки уявіть, яка смачна страва приготована на дровах! Окрім щоденного приготування їжі, пастухи збирають з молока сметану, а потім за технологіями, що не міняються століттями, виготовляють бринзу (сир з овечого молока) та вурду (сир з сироватки та овечого молока). Варто відзначити високу якість їжі, а саме банош, грибна юшка та вареники, а також привітність та ввічливість пастухів та власників колиби! До таких приємних людей хочеться приїхати знову і знову, а також рекомендувати друзям! Смачна їжа ідеально підійшла до чаю пуер від Косівської Підпільної Чайної.

Стежка до Скелі Довбуша (Яремче)

По дорозі на гору Маковицю в місті Яремче є унікальні цікавинки – стежка до Скелі Довбуша. Цей короткий та легкий маршрут користується популярністю ще з початку XX ст. Він бере початок у заповідному урочищі Дрібка і пролягає між скелями до колишньої печери Комора Довбуша (на жаль, підірвана у 1940-х рр.). За легендою, саме тут заховані скарби “карпатського Робіна Гуда” Олекси Довбуша, але вхід у невидиму печеру може побачити тільки щира та безкорислива людина, а вкаже на нього цвіт папороті в ніч на Івана Купала. Одна з легенд розповідає, що під час бою з польськими солдатами Олекса Довбуш відламав скелю і кинув її на ворогів, чим врятував своїх побратимів. Згідно з іншою оповіддю, цей камінь має таємницю: на ньому видовбаний портрет Довбуша, який створив місцевий художник, щоби віддячити Довбушу за допомогу. Але, щоб побачити образ месника, камінь потрібно перевернути;

Скелі Довбуша є неповторним витвором природи. Це місце здавна стало справжньою туристичною «меккою» для любителів мандрівок. Унікальне нагромадження кам’яних брил ямненського пісковика застигло тут з льодовикового періоду, яке шляхом вимивання та вивітрювання створило фортецю неповторного стилю. Особливе зацікавлення викликає камінь Довбуша біля автомобільної траси та тунелю. Мовчазний велет височить над Прутом, овіяний легендами та переказами. Його прикрашає кам’яний хрест, а під ним нібито спить вічним сном легендарний опришок. Камінь та скелі Довбуша — природні об’єкти, які пов’язані з іменем легендарного ватажка народних месників Олекси Довбуша, котрий діяв на Прикарпатті в 1738-1745 рр.

Урочище Дрібка: назва походить від слова “дробити”, адже на всій території урочища залягають поклади каменю — ямненського пісковику, який розробляли (“дробили”) з давніх-давен; площа урочища — 83 га, оригінальні кам’яні композиції львівського скульптора Дарія Грабаря, що присвячені звільненню галицьких селян від кріпацтва у 1848 р. та народним месникам опришкам, які діяли у Карпатах у XVIII-XIX ст., місця зростання реліктової сосни — найдавнішого з усіх видів; висота дерева сягає 60-70 м, але коріння знаходиться майже на поверхні, — ним сосна чіпляється за каміння і тягнеться вглиб до вологи.

Готель “4 Гори”, село Бистрець, Верховинський район

Завершився наш відпочинок у хорошому готелі на березі річки Черемош, де ми змогли насолодитися виїздом на джипі в село Дземброня, а також прокататись до прикордонної застави в Шибеному. Туристичний комплекс “4 Гори” — це готель, сертифікований Рафтинг центр, подорож джипами у гори, екскурсії, рибалка у гірській річці.

Щастя є і вйо до Горган!)

  1. Похід на Горган
  2. Вйо в Горгани: гора Ґрофа
  3. Карпатський вулкан (Горгани)
  4. Піший похід на Горгани
  5. Вйо в Горгани: гора Ротило
  6. Вйо в Горгани: Ведмежик і Довбушанка
  7. Вйо в Горгани: з Буковелю на Синяк
  8. Вйо в Горгани: озеро Росохан, хребет Аршиця, озеро Аршиця
  9. Вйо в Горгани: Яйко Ілемське, Горган Ілемський, озеро Забуте
  10. Манявський водоспад (Горгани)
  11. Вйо в Горгани: Хом’як, Синяк, Малий Горган, Женецький водоспад
  12. Похід на гору Грегіт
  13. Похід на Чорний Грунь (через Ігрець)
  14. Біла Кобила

Автор тексту Тарас Пасимок. Фото Марк Поллок та Юхим Хімка.