Дримбо-тур на «Памірі»

Дримбо-тур на «Памірі»

Раніше, я вже описував один з промотурів «Черемош-фесту». В рамках акції, окрім сплаву річкою, відбулось дослідження цікавих туристичних об’єктів, а також привернення уваги до створення каскаду мініГЕС на Білому Черемоші та притоках.

Дана стаття є логічним продовженням попередньої, але на цей раз ми вирушили ще далі, аж під румунський кордон. Окрім дримбання на горі (див. відео) і чергової туристичної розвідки, ми знову акцентуємо увагу на екологічній складовій «Черемош-фесту».

Побувати на Памірі я хотів давно – це була моя мрія! А тут ще й зібралася чудова компанія з Косова: фотограф Роман Печижак, музикант та турист Олександр Бондаренко, студенти Максим Зацаринний та Христина Яциняк. а також Люда і Олег та їхня собака Сельма з Чернівців.

Організатором дримбо-туру став мандрівник Андрій Мельничук, за що висловлюємо йому подяку. Можна багато розповідати про «Памір» та чудову акустику в куполах, але найкраще там хоч раз побувати! Особисто мені вже знову хочеться в ті краї – зробити концерт в куполах на барабанах джембе!) Чесно кажучи, я очікував побачити руїни, але при бажанні там все можна швидко відновити. Раніше будувати дуже надійно, якщо за 20 років в суворих умовах Карпат там ще нічого не завалилось.

Мандрівка до «Паміру», в село Сарата Путильського району Чернівенцької області, в перспективі може стати популярним туристичним маршрутом. Хоча далеко не для всіх, а лише для певної касти відчайдухів, які прагнуть чогось нового та екстремального.

За два дні, ми змогли побачити кілька чудових туристичних об’єктів: гору Томнатик, станцію РЛС «Памір», Кляузу Рудольфа, де ми заночували, а також відвідали озеро «Гірське Око». На жаль, ми побачили не лише приємне, але і жахливе – майже завершені гідроелектростанції на Білому Черемоші та його притоках.

Відео «Дримботур до витоків Білого Черемошу»

«Машина» і «дороги»

Традиційно до «Паміру» туристи їздять на джипах, адже автобусного сполучення немає, а дорогами можуть проїхати лише дуже сміливі люди та міцні «сталеві коні». Відстань від Косова до Сарати – 120 км, як і до Івано-Франківська. Тривалість подорожі – мінімум 4 години в один бік. Тому краще їхати з ночівлею, — так ми і зробили. Як розповів наш водій та люди, які вже бували на «Памірі» – дороги з Чернівецької сторони трохи кращі, ніж з Франківської. Десь на середині шляху в районі Голошино мобільний зв’язок зникає.

Наша машина «Газ 66» – то є справжній «витвір мистецтва». Для туристів обладнана спеціальна «буда», де є великі вікна, люк та м’які сидіння. Це дуже важливо, особливо на фоні нашої минулої мандрівки, – коли ми сиділи на дерев’яних лавках і «їли» пилюку з дороги.

Також і начинка машини не проста – мотор від трактора Білорусь!!! Водій зробив так з метою економії коштів і надійності. До речі, їхати на верху машини – найкраще! Це ми з Андрієм перевірили персонально!)

Відео «Вздовж і впоперек Білого Черемошу»

Туристичні об’єкти

Томнатик (висота 1565,3) — гора в Українських Карпатах, у масиві Яловичорські гори. Розташована у межах Путильського району Чернівецької області, на північний схід від села Сарата. На вершині гори розташована покинута база радянської ППО — «Памір». Вершина незаліснена, схили порівняно пологі; підніжжя гори поросле лісом. З гори відкриваються чудові краєвиди на 360 градусів, — видно найвищі вершини Румунських гір.

РЛС «Памір» (1950-1995) — радіо-локаційна військова станція, яка була створена в СССР для точності визначення кута місця і висоти цілі в небі. Розташована на горі Томнатик. В найбільшому із куполів донині збереглася радіолокаційна антенна «П-14 Лена» Ще півстоліття тому назад, вона була цілком таємним чудом техніки, але і зараз принцип роботи самої РЛС вважається державною таємницею! Детальніше про об’єкт читайте тут.

Гірське Око (Буковинське Око) — озеро в Українських Карпатах, у масиві Яловичорські гори. Розташоване в межах Путильського району Чернівецької області, за бл. 1,5 км на схід від села Нижній Яловець. Озеро лежить на висоті 1000 м. над р. м. Має овальну форму, завдовжки бл. 100 м. Максимальна глибина озера 6 м. Утворилося за рахунок зсуву глинистих порід, який перегородив русло невеликого потічка — притоки річки Яловичори. Багато тритонів

Кляуза «Кронпринца Рудольфа» — мальовниче озеро розташоване в Перкалабі. Неподалік є також сірководневе джерело, з лікувальною та дуже смачною водою. Глибина озера десь 1-1.5 м, тому плавати на рафтах чи катамаранах можна без проблем. Детальніше про кляузи.

Чорний Діл — хребет у масиві Яловичорські гори, в межах Путильського району. Простягається з півдня на північ між річками Перкалабом і Саратою (витоки Білого Черемошу). Південною частиною хребта проходить українсько-румунський кордон. Тут є найвищі точки Буковинських Карпат — гори Яровиця (1574 м), Жупани (1488 м), Чорний Діл (1452 м), Лунгуль (1377 м).

«Молочні браття» — друга за глибиною печера Буковини (глибина — 38 м, довжина — 56 м). Геологічний заказник загальнодержавного значення. Розташований на півдні Путильського району Чернівецької області, на захід від села Сарати, в масиві Чорний Діл Яловичорських гір.

Останні два туристичні об’єкти ми плануємо дослідити в наступних мандрівках! Приєднуйтесь!

Фотознимки

ГЕС

Незважаючи на постійні протести місцевих жителів, вже запущена одна мініГЕС в селі Пробійна Верховинського району. Вона стала поштовхом для швидкого створення каскаду ГЕС не лише на Білому Черемоші, але і його верхніх притоках. Одна із них, на річці Сарата, майже готова до запуску. Сарата разом з Перкалабою при злитті утворюють Білий Черемош.

Ця проблема майже невідома українській громадськості через віддаленість і важкодоступність гірського регіону. І якщо через туристичну привабливість і популярність Чорного Черемошу будівництво ГЕС вдалося зі скандалами припинити, то на Білому Черемоші робота повільно, але невпинно продовжується.

І хоча нова влада тимчасово заморозила спорудження ГЕС на Білому Черемоші, але однозначно питання збереження карпатської природи і особливо її чистих річок залишається відкритим.

Організатор фестивалю «Черемош-фест» Андрій Мельничук та київський еколог Петро Тєстов постійно боряться з незаконним будівництвом інформаційно: звертаючись до влади та громади.

Ви теж не будьте байдужі! Навіть поширення цієї інформації в мережі Інтернет може допомогти! Не дамо нуворишам-ідіотам перетворити наш гуцульський край на зону екологічного лиха!

Тарас Пасимок

VKOdnoklassnikiLiveJournal