Похід на гору Михалків

Похід на гору Михалків

Гора Михалків, з висотою 812 метрів, — є частиною Покутських Карпат. Найвища точка міста Косів та села Город. Один з найпопулярніших туристичних маршрутів серед косівчан та гостей міста. З вершини відкривається захоплююча панорама, – Косів видно як на долоні (на фото) і навколишні села теж.

Як добратись

Підйом на гору Михалків традиційно розпочинається вулицею Дружби (об’їзна дорога), а згодом Підгірською. Якщо ж ви маєте час і бажання, то можна перед походом заскочити попити води в Кринчистій криничці. То за 5-7 хв. ходьби від Підгірської – треба лише спочатку повернути не на право до Михалкової, а на ліво. Вода там дуже смачна і користується популярністю серед косівчан, особливо старших людей, які нею лікуються від різних недугів. Правда на вихідні та свята там може бути довга черга, як в супермаркеті, тому треба запастися терпінням, бо вода того таки варта!)

До речі, нещодавно, Іван Стринадюк з Косова, власним коштом збудував там красиву капличку та поставив великі лавки, — за це велика подяка від мене і всіх людей!

Повертаємося на маршрут з новими силами і запасом води. Йдемо вгору Підгірською, а згодом лісовою дорогою до роздоріжжя. Традиційно люди ходять на Михалкову праворуч і дорогою до вершини, але, для різноманітності можна йти і ліворуч – ця дорога просто траверсує гору, а в кінці стежкою все одно виходимо на верх, — лише з іншого боку від вишки. Проте, я б радив йти на право, бо дорога там цікавіша і не така нудна, хоча і важча фізично. Головне успішно подолати перший великий горб до підйомка і ще один затяжний від нього. Цією дорогою можна їхати і автомобілем, проте до самої вершини вас довезе лише джип (4*4) чи наша «Нива».

Зазвичай на гору йдуть пішки і лише іноді «мажори» рулять на спортивних мотоциклах, квадроциклах, а зимою і на снігоходах. На гору приходять не тільки кататись на лижах і роверах, а й просто відпочити, помилуватися казковими зимовими краєвидами, а головне – пожарити шашлики!)

Якщо у вас теж є звичка не вертатися тією ж дорогою з мандрів назад, то можу запропонувати три варіанти:

  • Перший – злізати стежкою до ставка на Левадах і назад до Косова «траверсною дорогою», про яку я вже писав раніше.
  • Другий, — йти від Левадів направо, — до присілка Сокири і в селі Город спускатися. Детальніше про цю дорогу, я вже писав в статті «Похід на Хоминський хребет».
  • А можна повернути на ліво і лісовою дорогою йти до присілка Волійці села Черганівка (на фото). Серед цікавинок цього шляху – можливість побачити гору Михалків та хребет Голиця зовсім з іншого боку. Частенько дорогу пересікає невеличка річка Волійця. Загалом її вода теж дуже популярна серед мешканців нашого краю! В кінці подорожі ми вийдемо знову на вулицю Дружби, (об’їзну) і в село Смодна.

Особисто я рекомендую хоча б раз в житті пройти маршрутом на Волійці – реально круто і цікаво!

Фотографії гори Михалкова

Цікаві факти про Михалкову гору

  1. 6 травня, на свято Юрія (Георгія) Змієборця, на вершині гори Михалків традиційно розпалюють величезні вогнища, які видно з усіх куточків Косова. Цей звичай прийшов до нас з древніх часів, але зберігся і до наших днів. Раніше цим займалися пластуни, адже Святий Юрій є їхнім покровителем, проте в останні роки ватри палять всі охочі.
  2. В добру погоду, з Михалкової можна навіть побачити найвищу точку України — гору Говерлу (на південному заході).
  3. На горі Михалків розташований канатно-бугельний підйомник, збудований ще у 1975 році. Його довжина — 1400 м., а перепад висот 250 м. Є траси середньої і високої складності, проте загалом «канатка» в запущеному стані і вже давно є застарілою.
  4. Найкращий час для підкорення Михалкової – це звісно ніч з 31 грудня на 1 січня! Я вже двічі зустрічав Новий Рік на вершині і це було чудово! З висоти гори видно, як вибухають феєрверками та новорічними вогнями не лише Косів і села нашого району, але і Верховина, Коломия та багато інших населених пунктів. До речі, Косів чомусь починає «стріляти грошима в небо», коли всі вже давно закінчили, іноді доводиться чекати 15-20 хвилин.
  5. На схилах гори також є велосипедна траса для тренувань з «даунхілу». Там косівські молоді екстримали відриваються не лише літом, але й зимою.
  6. На самій вершині гори Михалків розташована комунікаційна вишка з електропідстанцією. Можливо, вона допомагає людям добре чути один одного в мобільних телефонах і це наше благо цивілізації… Проте, на мою думку, її агресивний урбаністичний вигляд разом з жахливим постійним гудінням значно зменшує туристичну привабливість гори.
  7. Кажуть, що в двохтисячних роках були в Косові інвестори, які хотіли купити територію гори і збудувати хороший гірсько-лижний курорт з готелем, як на Буковелі. Проте, отримали від влади відмову. Ніби через те, що за зимовий період гора приносить до районної скарбниці 60 000 грн., які потім йдуть на дитячий спорт в районі. А нові власники платили б лише мінімальні податки. Згодом, ці ж люди вирішили забути про Косів і збудували чудовий курорт в селі Мигове, (Вижницький район Чернівецької області), який і в наші дні є досить популярним…
  8. Якось в кінці 90-х років, за державний кошт, перед виборами, зробили спеціальне покриття на Михалковій, — для катання на лижах не лише зимою, але і літом. Таке саме покриття є в Яремчі та Ворохті, — для тренування спортсменів. Проте почату справу так і не довели до кінця, як це часто буває в косівських чиновників. Як наслідок, наші гуцули то все гарно розтягнули по хатах, використовуючи їх, як коврики для витирання ніг…
  9. Не хотілось би дарма лякати людей, але одного разу я сам був учасником містичних пригод на горі і часто чув від друзів схожі історії. Після заходу сонця, в лісі, неподалік від 8 і 10 опори канатної дороги, чути якісь дивні голоси тварини чи птаха. Я не з лякливих, але звук справді моторошний, немов з голлівудських фільмів жахів. З того часу стараюсь на горі до ночі не сидіти і спускатися назад дорогою, а не йти вниз попри залізні опори)

Відео: зимове катання на горі Михалковій у Косові

Відео: панорама міста Косів з гори Михалків

Відео: вид на Косів з гори Михалків

Тарас Пасимок

VKOdnoklassnikiLiveJournal