Гід Карпатами: Тарас ПАСИМОК
Тарас Пасимок живе у місті Косів Івано-Франківської області. Це місто-курорт, центр Галицької Гуцульщини. Тут мешкає близько десяти тисяч осіб, на території громади – 30 тисяч. Тарас Пасимок проводить у Карпатах велоекскурсії та піші походи.
На Закарпаття більшість українських туристів їдуть, щоб зловити там декілька теплих днів, помилуватися краєвидами, скупатися у термальних водах, посмакувати вином та автентичною їжею. Та деяким подорожуючим вже може бути замало традиційних місць, стандартних сувенірів та класичних екскурсій, зазначають місцеві гіди. Сучасний турист все частіше шукає ексклюзив, прагне свіжих вражень, нових маршрутів та занурення у місцевий колорит.
Найкращий маршрут для туристів восени має бути в гори. Саме там можна найбільше насолодитися кольорами природи. Але особливо фахівці з туризму рекомендують Боржаву, Рахівщину та Ужоцький перевал.
«Розмірений ритм акордів дримби,
Сидить самотній гуцул на горі Гимбі,
Він п’є елітний імператорський пуер,
Імператор давно вмер, та хай живе Гуцулія!»
До Боржави зручно добиратися – під сам хребет можна приїхати потягами до смт. Воловець, а безпосередньо звідки вже можна вирушати в похід Боржавою. Вздовж хребта розкинулися багато сіл, між якими пролягає автомобільна дорога, що веде з Воловця до Міжгір’я. А це дає багато варіантів для доступу на хребет.
Один з цікавих маршрутів на Свидовець описує гід, журналіст Тарас Пасимок. Він з друзями їхав на Свидовець з прикарпатського міста Косів. З Косова компанія доїхала до Коломиї, а далі потягом «Коломия — Рахів» до села Кваси.
З цього села стартують багато туристичних маршрутів, як на Свидовець, так і на Чорногору — найближче до Квасів розташована гора Петрос, (2020 м). Із залізничної станції друзі повернули праворуч і пішли до автотраси. Там неподалік є відоме джерело, де місцеві жителі та туристи набирають лікувальну гірську воду «Буркут».
Від головної дороги джерело знаходиться праворуч, а маршрут компанії був ліворуч ґрунтовою дорогою вверх.Потім туристи починають нескладний, але затяжний підйом до полонини Браївки. З двох сторін дорогу оточує мішаний буково-смерековий ліс.
Наступним буде підйом на гору Малу Близницю.Проходять Малу і Велику Близницю і починають спуск на перемичку, до підйомників на відомому гірськолижному курорті «Драгобрат». Саме з цього місця і відкривається неймовірна краса, заради якої і був подоланий цей маршрут!
Гід Карпатами Тарас Пасимок із Косова, автор понад тисячі статей про походи та велопоїздки в гори, співавтор платформ “МапаКосів”, “ВелоКосів” і “Гуцулія”, зазначає: потік туристів значно знизився ще з травня, коли ухвалили закон про мобілізацію. Тоді на перевалах і дорогах, що ведуть до курортних містечок і селищ, з’явилися блокпости. Чоловіки-туристи зникли. А з вівторка в горах більше не побачать і туристок з дітьми.
В Україні почала діяти нова заборона, спрямована на боротьбу з ухилянтами, які заради того, щоб уникнути служби в армії, готові не тільки в Тису стрибати, яку давно прозвали річкою смерті (від початку року в ній загинуло 35 чоловіків, які намагалися доплисти до Румунії), а й пробираються закордон через гори. Частину гір в Івано-Франківській області, через які вони і шукають прохід до Румунії, вже зараз, у розпал туристичного сезону, закрито для відвідувань. Всім.
Заборона стосується відвідування п’ятикілометрової зони біля румунського кордону в горах Івано-Франківської області. До списку потрапило майже 30 туристичних маршрутів. Більшість із них ведуть на Чорногірський хребет. Це якраз ті вершини, гірські озера, полонини та інші живописні місцини, які й обирала переважна частина туристів.
— Всі маршрути, що ведуть на Чорногірський хребет і гору Піп Іван, яка теж в списку, популярні або дуже популярні серед туристів, — зазначає гід Тарас Пасимок. — Деякі з них ведуть одразу на кілька гір. Наприклад, полонина Гаджина, через яку можна вийти і на Чорногору, і на Піп Іван, і на Бребенескул. Решта локацій зі списку належать до Чивчинських гір. Гора Чивчин розташована на самому кордоні з Румунією, але тамтешні маршрути непопулярні, там ніколи не було багато туристів. Тому прикинутися туристом на Чорногорі куди легше.
З вершин та інших локацій, які ведуть на Чорногірський хребет, в списку дозволених для відвідування залишилася тільки Говерла. Решта гір, що розкинулись від неї в бік Румунії, недоступні. Як і Говерляна або Мала Говерла, через яку туристи також вирушали на найвищу вершину України. Але туди можна потрапити різними шляхами.
— Найбільше дивує заборона проїзду чи проходу Кривопільського перевалу, тому що це єдина дорога до Верховини, — дивується в розмові з Тарас Пасимок. — Він знаходиться між Ворохтою і Верховиною, його ніяк не обійдеш і не об’їдеш. Це дивно і як фізично це зробити, незрозуміло. Якби там поставили блокпост, це одна справа, але не їхати через перевал тим же жителям цієї місцевості — нереально.
Селище Верховина давно набуло слави центру гуцульської культури в Карпатах і ніколи не скаржилося на брак туристів. Тут можна сплавлятися на байдарках річкою Черемош, рафтах (надувних човнах) — навіть працює школа рафтингу, каяках, звідси починається багато маршрутів в гори та на скелі. Селище невелике — лише п’ять тисяч жителів, але в ньому відкрито аж сім музеїв. Також неподалік, в Криворівні, знімали фільм Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, а про саму Верховину можна знайти рядки в Івана Франка.
Сам Верховинський район відомий як лікувально-оздоровчий. Також це місце не зачепила урбанізація, тут все наче законсервувалося. Цьому посприяла важкодоступність гірського району, яка є і щастям, і прокляттям місцевих мешканців водночас. Завдяки цьому тут збереглися старовинні традиції та ремесла, які в інших регіонах давно забуті, проте розраховувати на легкі будні, живучи в горах, аж ніяк не варто – життя тут важке.
Ворохта — не менш популярна локація, яка вабить туристів і влітку, і взимку. Забудовувати її пансіонатами почали ще на початку минулого століття, а в його середині вже відкрили гірськолижну школу. Ще 1922 року в Ворохті збудували перші на території тодішньої Польщі професійні трампліни, а сьогодні саме тут готують українських спортсменів. Також неподалік починається маршрут на Говерлу.
Оскільки в горах виробництв, фабрик і заводів немає, в людей не такий вже й багатий вибір роботи. Багато хто виживав якраз за рахунок туризму. Хтось вишивав сорочки, хтось займався різьбленням по дереву або ткацтвом, а багато хто відкривав кафе, бази відпочинку та організовував екскурсії до місцевих родзинок. І зараз ці люди залишаться без копійки.
— Потік туристів в цих двох популярних напрямках безсумнівно значно знизиться, — зітхає Тарас Пасимок. — Ця заборона і була основною причиною нападу мешканців на співробітника ТЦК в Ворохті, де нещодавно поставили новий блокпост. Цей блокпост “відкусив” значну частину туристів, які їздили до Ворохти, як і взагалі новий закон про мобілізацію. На 90% кількість туристів впала. А ці люди від них залежать.
Я не схвалюю дії тих, хто побив співробітника ТЦК, але ж працювати в туристичній сфері не заборонено? Крім того, люди відчувають несправедливість в порівнянні з Буковелем: поїздки і походи туди і на гори поруч із ним, наприклад, Хом’як, Синяк, повністю дозволені, і навіть блокпостів в тому напрямку не видно. А Верховина і Ворохта страждають. Звісно, зрозуміло, чому — саме через ці дороги люди й тікають закордон. Але місцеві жителі чому мають через це страждати?
В перший рік війни в Карпатах також діяли обмеження, але тільки для чоловіків. Кожен, хто заїжджав на бази відпочинку та в готелі, мав надати свої дані, їх передавали на найближчі блокпости. Там теж всіх ретельно перевіряли — чи не затесався серед туристів ухилянт.
Поки що люди в горах відкрито не бунтують. Але як вони поводитимуться, якщо заборону продовжать ще, і ще… Тоді їхні бази відпочинку, кафе та ресторани, та й взагалі народний промисел загине. А альтернативи в гірських селах немає. Валити ліс не кожен привчений.
Альтернатива для туриста, звісно ж, залишається — всі інші гори в українських Карпатах. Як розповідає гід Тарас Пасимок, це можуть бути вершини в тому ж Верховинському і Косівському районах на Прикарпатті подалі від Чорногори. Можна вибрати Калуський район або Буковину.
— Той же масив Горгани — із села Осмолода починаються 20–30 туристичних маршрутів в гори, — наводить приклад Тарас Пасимок. — Альтернативи багато, але на Чорногору все-таки ходило більше половини туристів, а то й всі 80%, на око. Туризм в Карпатах, можна сказати, помер того самого дня, як ухвалили закон про мобілізацію в травні. А ця заборона доб’є його остаточно. Тільки раніше це було де-юре, зараз ще отримаємо де-факто.
Взагалі, за словами гіда, туризм у Карпатах пішов на спад після 2016 року, коли запровадили безвізовий режим. До цього він активно розвивався, щороку приїжджало багато людей, та й причина була не лише у ускладненому виїзді за кордон – не було тих економічних проблем, які ми маємо зараз.
– Коли дали безвіз, кількість туристів у мене впала втричі на рік, – продовжує Тарас Пасимок. – Щодо грошей відпочити в Європі та в Карпатах обходилося однаково, люди просто отримали паспорти та поїхали за кордон. Звісно, таку конкуренцію ми витримати не могли.
Зараз потроху туристи починають знову дзвонити про екскурсії. Активного руху немає, але, наприклад, на Говерлу вже два тижні ходять екскурсійні групи. У горах уже покращала погода та зійшов сніг.
– На Говерлу я не радив би йти без гіда, взагалі на Чорногорський хребет, – каже Тарас Пасимок. – Коли сонце – все класно, а коли сонце сховається і починається інша погода, туман, у людей з’являються проблеми з навігацією та координацією.
Щороку там трапляються критичні ситуації. Люди недооцінюють Карпати у плані високогір’я та складнощів через мінливість погоди. Таких випадків стабільно багато. Варто було б законодавчо заборонити людям ходити в гори без гіда хоча б узимку – найбільше смертей саме взимку. Або взагалі у період снігу – з 1 листопада до 1 травня.
До 2014 року в Карпатських горах почути англійську, німецьку і особливо часто польську мову не було чимось незвичним . Нині це, скоріше, винятки. Військові дії у східних областях відлякали іноземних туристів, які до цього не нехтували Карпатами. А що вже говорити про сьогоднішні реалії…
– Раніше приїжджало багато туристів з Англії, Америки, Німеччини, потім Майдан, війна – і навіть поляки перестали їздити на Західну Україну, навіть до Львова боялися, – каже наш співрозмовник. – З 2014 року кількість іноземців серед туристів упала практично до нуля. А бум був 2012 року – тоді приїхало понад мільйон.
Найчастіше до повномасштабного вторгнення Росії до карпатських курортних міст їхали з Києва. Сьогодні географія гостей регіону змінилася зі зрозумілих причин – тепер це мешканці Харківської, Херсонської, Миколаївської областей.
На замітку: Найпопулярніші гори в Українських Карпатах
- Говерла – найвища гора України, що знаходиться на кордоні Закарпатської та Івано-Франківської областей на хребті Чорногора. Висота – 2061 м.
- Хом’як – масив Ґорґани в Івано-Франківській області. Висота – 1542 м.
- Піп Іван – масив Чорногора, знаходиться на кордоні Закарпатської та Івано-Франківської області. Висота – 2020 м, одна з найвищих гір Українських Карпат.
- Близниці – дві гори масиву Свидовець у Ґорґанах Закарпатської області. Висота – 1883 м.
- Писаний камінь – група скель із пісковику в Івано-Франківській області. Висота – 1221 м.
Підтримай волонтерський проект
Підтримати волонтерський проект без жодного фінансування за 15 років.
Приватбанк: 4149499074529031