Вйо в Горгани: Хом’як, Синяк, Малий Горган, Женецький водоспад

Вйо в Горгани: Хом’як, Синяк, Малий Горган, Женецький водоспад

Хом’як — вершина у південно-східній частині Ґорґан (Українські Карпати), на території Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Висота — 1542 м, перепад висоти у порівнянні з долиною Пруту — 700—800 м. З вершини видно сусідні гори і хребти: Синяк і Довбушанка (на північному заході), Явірник (на півночі), Ліснів (на сході), за ним хребет Рокети з Лисиною Космацькою. На південному сході видно Чорногірський масив з Говерлою. Незважаючи на свою відносну маленьку висоту, територія поблизу гори визначена лавинонебезпечною ділянкою, про що свідчать відповідні попереджувальні таблички на полонині попід горою. Очевидно приводом для надання такого статусу стала загибель туриста навесні 2010 року під лавиною на північному боці Хом’яка.

Часто трапляються місця, де земля й повалені дерева повністю вкриті мохом. Верхівка гори вкрита заростями жерепу, а на самій вершині – каміння і тільки каміння. Місцями вкрите жовто-зеленими лишайниками, місцями червонувате, але переважно просто похмуро-сіре. На вершині встановлена фігура Пресвятої Богородиці. Раніше тут, на горі Хом’як, стояли сонячні батареї, які вдень акумулювали енергію, а вночі підсвічували «Богоматір». Батареї місцеве населення забрало собі, а ось статуя поки знаходиться там.

Як добратись?

З Косова в сторону Буковелю їздять два автобуси вдень (6-30 та 7-20) — через Верховину та через Коломию. Отож ними можна добратися до самого початку маршруту на Хом’як.

Підніматися можна з Татарова (за кілька км до Буковелю) є маркований маршрут (водії та місцеві знають), а також безпосередньо з самого Буковелю можна йти одразу як на Хом’як, так і на Синяк і Малий Горган (два окремі маршрути). Це дуже зручно і комфортно для мандрівника, отож ці гори ідеально підходять для походу вихідного дня.

За кількістю відвідувань протягом року, я б її поставив в один ряд з Говерлою — вона легка і доступна, тому сюди часто водять групи дітей та школярів. Отож за 2-3 годинки піднявшись на полонину Хом’яків під вершиною, я б радив залишити рюкзаки внизу, а вершину Хом’яка вже «штурмувати» без лишнього багажу (30-40 хв).

На полонині є вода та багато колиб, можна спати в наметах, а можна і в стаях). Від полонини можна за 3-4 годинки, теж без рюкзаків, збігати на Синяк і Малий Горган. Особисто мені Синяк із трьох вершин подобається найбільше — там можна знімати марсіанські хроніки — великі розсипи горганських каменів-греготів і людей менше, ніж на Хом’яку. Літом там, як і на Говерлі, так багато людей, що місцеві підприємливі люди вже базар навколо Богородиці відкрили). З Синяка через Горган можна спускатись на Бистрицю Надвірнянського району, щоб піднятись на легендарні і загадкові Ведмежик та Довбушанку.

З полонини Хом’яків також є два марковані маршрути в сторону Микуличина — перший через водоспад Женець, інший просто виводить на КПП, біля автотраси. Тому будьте уважні, якщо хочете потрапити на водоспад, бо можна «піти лісом» і нічого не побачити, саме так одного разу в мене і було).

Також я хотів би окремо відзначити зимові походи на Хом’як, Синяк.

Ці гори легкі і доступні влітку і це розслабляє людей, які йдуть туди зимою. З власного досвіду можу сказати, що робити цього не варто. Вночі температура може впасти і до -30, не кажучи вже про шквальний вітер, який дує на полонину зі сторони Синяка. До того ж є ризик сходження лавин. Отож не будьте легковажні — беріть теплий одяг і спальники навіть для спання в колибах. Зимові Горгани — це не місце для жартів!

Загалом я б пропонував такий варіант мандрів:

Перший день — Татарів-полонина Хом’яків, Хом’як, знову полонина, Синяк-Малий Горган. Другий день — спуск до водоспаду Женець, повернення на трасу в Микуличин та повернення в Косів. Ця вже відпрацьована тактика, щоб за мінімум часу побачити максимальну кількість краси.

З кожним роком все більше людей піднімається на полонину Хом’яків з Буковелю, скоро саме цей варіант підйому-спуску стане найбільш популярним, якщо вже не став).

Синяк — висока, зі стрімкими схилами гора в Ґорґанах (Українські Карпати). Розташована в межах Карпатського національного природного парку.

Висота — 1665 м. До висоти приблизно 1300 м гора вкрита лісом, вище починаються альпійські луки, а ще через 100 м — суцільні кам’яні розсипища. Масив гори простягається з південного сходу на північний захід. Гора Синяк (1666 м) – це дуже висока і, здавалося б, неприступна кам’яна стіна. Ця гора прозвана так через свій колір. Крізь товщу гірського мерехтливого повітря покриті скоринкою сірого моху камені здаються синіми, звідси і назва. Малий Ґорґан — гора з висотою 1592,5 м. Вершина і привершинні схили незаліснені, з кам’яними осипищами, місцями — криволісся з сосни гірської; нижче — лісові масиви. Гора Малий Ґорґан разом із сусідньою вершиною — Синяк (1665 м) — є частиною хребта Синяк і розташована в його північно-західній частині.

Спуск до водоспаду з полонини Хом’яків досить стрімкий — будьте уважні, хоча є люди, які йдуть на Хом’як саме зі сторони Микуличина — ну це ще той екстрім на «любітєля», я б не радив. Сам водоспад шикарний, величний! Тут вам і базар сувенірів, і стоянка для автомобілів, і оглядові майданчики, і навіть канатний спуск для екстремалів. Все що хочеш, лиш би урвати шмат грошей з туриста). Чесно кажучи, я б не радив їхати в туристичний сезон до водоспаду. По-перше, влітку він сильно міліє, по-друге всі ті толпи непонятних людей реально напрягають — чувак мене не пускав піти скупнутись у водоспад, бо він бачте робить селфі хахахахахаахах.

І я вже мовчу про цих дам із собачками, які так і фоткаються біля водоспаду з собаками, добре хоч їх там не миють). Одним словом влітку там така атмосфера, як на Косівському базарі хахахаа, іф ю ноу вот ай мін))). Але вода дуже холодна, навіть в теплу пору, купалися з сотень людей там хіба лише ми. Хоча приклад заразний і після нас люди таки ломанулись купатись)))) Короче все це дуже смішно і ці люди і їхня поведінка, але враження від водоспаду вони перебивають. Якось на Манявському водоспаді, про який я вже писав на сайті раніше, теж купа людей влітку, але такого жестяка немає, навіть не знаю в чому причина).

Женецький Гук — водоспад в Українських Карпатах, на потоці Женець (ліва притока Пруту), між масивами хребтів Явірника і Хом’яка-Синяка (гірський масив Ґорґани), біля сіл Микуличин і Татарів (Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область).

Розташований на відстані приблизно 5 км від траси, 9 км від станції Татарів і 10 км від станції Микуличин, на території Карпатського національного природного парку. Водоспад Женецький Гук розташований на висоті 900 м над рівнем моря. Утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з висоти 15 м. До Женецького водоспаду від траси Микуличин — Ворохта (бл. 7 км) спочатку йде асфальтована дорога (приблизно до середини), а далі добра ґрунтова дорога.

А ще це місце прославилося тим, що неподалік розташована резиденція колишнього президента України Віктора Ющенка. І замість стежки до водоспаду веде цілком добра дорога з шлагбаумом при в’їзді.

Відео

P.S. Біля Женецького Гуку є маловідомий водоспад — Нарінецький, однокаскадний, висотою 10 метрів. Розташований на потоці Нарінець — це лівий приток Женця. Втоптаної стежки до нього немає, — за президентською дачею поверніть біля потічка, що впадає в Женець, направо і піднімайтесь десь з півгодинки.

Також читаємо 

  1. Вйо в Горгани: озеро Росохан, хребет Аршиця, озеро Аршиця
  2. Вйо в Горгани: Яйко Ілемське, Горган Ілемський, озеро Забуте
  3. Озеро Синевир: Мандрівка через гори
  4. Піший похід на Горгани,
  5. Хомячище

Автор Тарас ПАСИМОК. Фото автора та Джеймса Калишука, відео Олександра Бондаренка