Вйо в Горгани: озеро Росохан, хребет Аршиця, озеро Аршиця

Ґорґани — гірський масив, система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат. Розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Для Ґорґан характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір; на вершинах кам’яні осипища (місцева назва «ґорґани» або «ґрехоти» чи «ґреготи»), які є залишками «подушки» або «колесами» від древнього льодовика. Саме ці камені є візитівкою та родзинкою Горган. Основні хребти розчленовані поперечними долинами річок Бистриці, Пруту і Тереблі. Складаються здебільшого з пісковиків. На річках — пороги, водоспади. Є невеликі озера.

Я люблю мандрувати Горганами, адже це найбільш дикі гори в Карпатах. Останні кілька років в туристичному медіа просторі і на «Фейсбуці» часто люди почали відвідувати і рекламувати озеро Росохан і я, звісно, переглянувши фото в Інтернеті вирішив туди обов’язково потрапити. Отож в серпні 2017 року, ми троє (я, Джеймс Калищук та його дівчина Настя), за 5 днів, здійснили грандіозну мандрівку від озера Росохан до озера Синевир на Закарпатті, про що я із задоволенням вам розповім на сторінках проекту «МапаКосів» вмістивши розповідь в три статті:

  1. Вйо в Горгани: озеро Росохан, хребет Аршиця, озеро Аршиця
  2. Вйо в Горгани: Яйко Ілемське, Горган Ілемський, озеро Забуте
  3. Озеро Синевир: Мандрівка через гори

Перший день

Отож зустрілися ми у Калуші і звідти на автобусі більше 4 годин добирались до початкової точки в село Осмолода, звідки розпочинається майже десяток різноманітних маршрутів в Горгани, один із яких я вже описував раніше «Похід на Горгани»  (вже більше 12 000 переглядів), а також читаємо – Вйо в Горгани: Хом’як, Синяк, Малий Горган, Женецький водоспад, Манявський водоспад (Горгани)Вегетаріанський Новий Рік (2018) в Горганах, Похід на гору Грегіт.

Варто відзначити, що дорогу в сторону Осмолоди зробили десь відсотків на 70-80%, якщо порівнювати з попередніми роками.  З Калуша їхали новим і свіжим асфальтом, а вже останню годину мучились гірським бездоріжжям, навіть автобуси і таксі не хочуть туди їхати, а ви кажете розвиток туризму). Але вже ситуація краща, ніж була раніше.

Від лісництва за Осмолодою до Росохану приблизно 10-15 км., де і починається маршрут Західними Горганами. Туди йти повернувши праворуч лісовою дорогою кілька годин, а згодом ще десь годину займе підйом під хребет Аршиця, де і розташоване озеро.

Ми пройшли кілометрів 5 і пощастило — підвезли кілометрів з 8 нас місцеві жителі, адже швидко темніло і без їхньої допомоги ми б ще довго блукали в пошуках озера. Біля безпосереднього підйому на озеро, розташовано кілька зелених садиб і готелів, де можна залишити машину або заночувати. Кількість туристів на озері досить велика, по крайній мірі в туристичний сезон, тому не варто довіряти старішим описам маршруту в Інтернеті — раніше це були дикі Горгани, а зараз популярний серед туристів об’єкт.

Добре і те, що на відміну від іншого озера Аршиця, яке також розташоване під хребтом, Росохан влітку не пересихає і відносно доступне для будь-кого, особливо з власним транспортом. До озера йде маркована стежка, звідки можна піднятись і на вершину хребту Аршиця (чорний маркер) або піти промаркованим траверсом (жовтий маркер) в сторону Горгана Ілемського та Яйка Ілемського, що ми і зробили.

Росохан — високогірне озеро в Українських Карпатах, у межах Рожнятівського району Івано-Франківської області. Розташоване на південному схилі хребта Аршиці (гірський масив Ґорґани), в басейні річки Мшани, на висоті 1120 м. Площа озера бл. 500 кв. м., найбільша глибина 2,8 м (після затяжних дощів — до 4,5 м). Довжина озера 50—70 м, ширина 20 м. Дно і береги кам’янисті, вода прозора. Озеро безстічне, утворилося за однією версією внаслідок зсуву, за іншою — після падіння метеориту. З 1972 року озеро має статус гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення — «Гірське озеро Росохан». У 2007 р. громадською організацією «Карпатські стежки» за сприяння Посольства Нідерландів в України було встановлено охоронний знак (аншлаг).

 

Найбільше відгуків і реакцій з усіх моїх мандрівок в моєму Інстаграмі – https://www.instagram.com/taraspasymok/ зібрало саме це озеро і причина тут в цікавому бірюзовому кольорі води — люди думали, що це такий плагін чи особливості фільтру при обробці фото, але правда в тому, що все це реальність і кожен може без проблем туди потрапити. На озері вже були туристи в палатках, які ночували, а вранці пришла велика група матрацних туристів старшого віку з малими дітьми, які там влаштували пікнік. А ви кажете дикі Горгани).

Вода окрім кольору має і не менш цікаву температуру — дуже низьку і це я вам кажу авторитетно, як морж і як людина, яка в жовтні переплила Бребенескул — https://vimeo.com/186155579. Хочу сказати, що це була найбільш холодна вода, в якій мені за життя доводилось купатись і це було на початку серпневої спеки (боюсь уявити, що ж там в жовтні. Основні причини такого лютого холоду, на мою думку три — кам’янисте дно, північна заліснена сторона, а також велика прозорість води через кварцити, кремній та граніти, які є в каменях. До речі, у Росохані намагались розводити рибу. Жодна спроба, щоправда, результатів не принесла через склад води.

Місця біля озера вистачить на 2-3 намети і бажано мати з собою пальник, адже дрів тут дуже мало, до того ж вони досить вогкі від нестачі сонця і близькості води. Ми взагалі розіклали палатки на стежці, адже місце під палатки вже було зайняте.

Вечором першого дня і вранці другого дня ми вдосталь накупались, зробили безліч фото, насолодились унікальною енергетикою цього озера, а згодом рушили лісовою стежкою, що ліворуч траверсувала Аршицю.

Другий день

Аршиця — хребет у Ґорґанах (Українські Карпати), в межах Рожнятівського та Долинського районів Івано-Франківській області. Простягається з північного заходу на південний схід — від села Мислівки до села Осмолоди. Лежить на межиріччі Свічі та Лімниці. Довжина понад 26 км. Висота до 1 587 м (г. Ґорґан Ілемський). Гребенева поверхня Аршиці вирівняна, південно-західний схил слабо розчленований, північно-східний — стрімкий, з численними річковими долинами. Складається переважно з пісковиків. У верхньому поясі поширені кам’яні осипища. Схили вкриті хвойними лісами (ялина, сосна). На вершині гребеня — чагарникове криволісся з сосни гірської (жереп) та субальпійські луки (полонини). З румунської мови слово «аршиця» (arşiţa) перекладається «жара», «спека». На південний схилах хребта розташоване озера Росохан та Аршиця.

Отож другого дня весь час йшли по траверсу хребта Аршиця, десь по середині його довжини розміщене озеро Аршиця — 1300 м, над рівнем моря. Ми тут теж скупались голяка, як і в Росохані — це було просто неймовірно. На вигляд воно за розмірами трохи більше, ніж Росохан, глибше, але і більш замулене, хоч і з відносно чистою водою. Нам дуже сильно пощастило, адже як видно з фото друзів, озеро часто пересихає і там не те, що скупатись не можна, але і зробити нормальні фото — суцільне болото.

Протягом маршруту є вода — мінімум три великі струмки перетинають стежку і живлять озера та річку внизу хребта. Вода тут дуже смачна і м’яка. З приємного хочеться відзначити практичну відсутність сміття на траверсі, місцями є великі завали дерев від буреломів та в місцях рубок, отож не завадило б маршрут трохи почистити. Із живності ведмедів не чули, але фірмові горганські фіолетові слимаки були (на фото).

Цікавим фактом для мене та оточуючих стало те, що читаючи цілий десь в голові мантру, я виявив вкінці дня, що на мене стали сідати метелики у великій кількості (на фото), чого я в житті не пам’ятаю, а на друзів не сідали). Згодом схожий випадок зі мною стався через кілька днів в Рахові, в горах, знову сів метелик на руку, а через два тижні на озері Синевир, де під час медитації прилетіла стрикоза і сиділа на правому плечі хвилин 20, доки не почався дощ. Отож навколишній світ дуже цікавий і яскравий, — головне жити осмислено, щоб мати змогу це побачити і оцінити!

Аварія винищувача на Аршиці

12 жовтня 1983 р. у хребет Аршиця в районі гори Ґорґан Ілемський врізався військовий літак повітряних сил СРСР МіГ-23м. За штурвалом літака Мукачівського 92-го винищувального авіаполку був заступник командира 2-ої ескадрильї військовий льотчик першого класу майор Уралов Володимир Олексійович. За підтвердженими даними причиною катастрофи стала помилка диспетчера, який дав наказ при виконанні навчального польоту зайняти висоту 1500 метрів. Висота хребта, де сталася авіакатастрофа, 1587 м. За кількасот метрів від місця катастрофи був установлений пам’ятний знак.

Ми не знайшли місце падіння літака, адже було обмаль часу, але постараємось це зробити наступного разу. Орієнтовно літак лежить під Горганом Ілемським, зі сторони Яйка Ілемського, вище траверсу метрів на 200-300 в жерепі — навіть з джипіесом доведеться полазити в гуцульських джунглях, адже маркер туди не веде, а жаль — це могло би стати цікавим туристичним маршрутом, адже залишки літака «совєти» не забрали.

До речі, варто відзначити, що цей маршрут більш популярний серед туристів у форматі –Мислівка-Аршиця-Росохан-Осмолода, а не навпаки, як йшли ми. Цей варіант походу на декілька днів, до озера Росохан від Мисівки — 28 км. Ми за два дні зустріли десь 20 туристів, які різними групами йшли в протилежний до нас бік, на так званому «дикому» маршруті, де не зустрінеш людей, лиш диких звірів. І це вже я мовчу про нереально величезні об’єми рубок в нижніх висотах Аршиці, через що відбувається зникнення цього гірського «Горганського поозер’я» — так вже зникло озеро Вбите, а Забуте і Аршиця очевидно будуть наступні.

Вийшли ми від Росохану десь о 10-00, приблизно в 13-00 були на озері Аршиця, де зробили привал на обід та купання. Приблизно в 16-30 впали наметами в улоговині між Яйком Імемським та Горганом Ілемським, де втомлені і заночували. Під Яйком є кілька місць для стоянок і майже всі були зайняті — людей було 30-40 або і більше, переважно львів’ян, які піднімались із Мислівки (є кілька маркованих маршрутів), щоб піднятися на Яйко. Вода є — невеликий струмок, що витікає з під Яйка. Навколо води переважно і ставлять всі намети.

Підсумовуючи хочеться сказати, що траверс Аршиці мальовничий і досить легкий, без перепадів висот з місцями, де відкриваються чудові краєвиди на Західні Горганиз з довма шикарними озерами в арсеналі. Я обов’язково хотів б відвідати ті місця ще раз!

Тарас ПАСИМОК. Фото автора та Джеймса Калишука.