Похід на Горган

Похід на Горган

Раніше я вже описував два чудові походи із столиці українських Горган – села Осмолоди. В 2019 році я зробив розвідку двох нових одноденних маршрутів: містичний і дикий Горган та суперпопулярна Грофа.

Осмолода, то є моя любов, унікальне село, де навколо лише гори і ведмеді. Ідеальне місце для ретриту та енергетичної зарядки для душі. Звідти починаються близько 20 маркованих маршрутів в гори і ще купа немаркованих. Це село і маршрути дуже популярні серед поляків, які знають ці місця, як своїх 5 пальців. Осмолода — найпівденніше село Рожнятівського району Івано-Франківської області. Розташоване в масиві Ґорґани. Офіційна дата заснування — 1873 рік.

Населення приблизно 60 осіб. Понад 100 (до 1990-х) років функціонувала вузькоколійка, що з’єднувала деревообробні цехи лісокомбінату «Осмолода» в смт. Брошнів-Осада і Осмолоду. Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.

гора Горган Горганський (відео)

Похід на Горган https://mapakosiv.if.ua/7578/

Julkaissut МапаКосів Lauantaina 19. lokakuuta 2019

Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є вихід на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці. Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Ґрофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам’ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.

Місця рідко відвідуються туристами, причиною чого є слабо розвинена відпочинкова інфраструктура, відсутність нормальних доріг, і, відповідно, транспорту. Але це має свої переваги для тих, хто прагне спокійного відпочинку в тихому місці, на природі. Річка Лімниця — пам’ятка природи загальнодержавного значення — вважається найчистішою рікою в Європі.

З Осмолоди вихід на гірські масиви Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці. В селі є готелі і садиби для проживання, кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня. У форелевому господарстві на початку села можна купити свіжу рибу або зловити її власноруч. Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі.

 

 

«Кедрова палата» —  резиденція Шептицького

Легендарні “Кедрові палати” Андрея Шептицького в Осмолоді — кажуть, що у відбудові брали участь косівські майстри.  Дуже давно хотів потрапити в ті місця, приємно, що мені проведи екскурсію палатами і навіть дозволили набрати цілющої срібної води з джерела.

Митрополит Сильвестр (Сембратович) звів кедровий будинок з палатами у 1892 р. Підставою для обрання саме цього місця стали джерела мінеральної води. Активна розбудова курорту-резиденції відбулася за митрополита Андрея Шептицького, зокрема після пожежі 1916 р. (згорів також кедровий дім): було зведено будинки для відпочинку, створено три басейни з мінеральними водами, збудовано вузькоколійку Брошнів — Осмолода (зруйнована).

На лікування та відпочинок сюди приїжджали вельможі Австро-Угорщини, Польщі. За радянських часів тут полювали радянські чиновники, курорт занепадав. Сьогодні це місце відновлюється: основна будівля відбудована за зразком митрополичих кедрових палат, тут діє греко-католицький реколекційний центр, зведено ряд інших споруд, зокрема храм з мозаїчними фресками.

Вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося великою кількістю природних мінеральних джерел, багатих на сірководень. 12 серпня 1934 р., в неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості.

Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Ґорґанах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об’єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище «Ставки», що об’єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище «Підлюте» («Живець», «Підлюте» і «Палата»).

Тепер резиденція перетворилася на монастир отців василіян. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії.  «Кедрову палату» видно праворуч від дороги, що прямує до Осмолоди. Адреса: с. Осмолода, урочище Підлюте. Сюди можна було дістатися вузькоколійною залізницею Брошнів—Осмолода. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії.

За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів збереглася доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем і відома як Ангелівська доменна піч. Зберігся кам’яний грот, на якому до радянського часу на місці оленя був хрест. Його назва походить від митрополита А. Ангеловича, який посприяв створенню тут залізоробного підприємства: було зведено доменну піч, 12 шахт для добування руди, 2 гамарні (фабрики з переробки заліза), кузню для виробництва цвяхів.

Комплекс пропрацював всього 6 років і був сильно зруйнований під час Першої світової війни. В урочищі Лужки, між хребтом Аршиця та горою Кінь, львівські монахи-студити частково відбудували скит св. Андрія Первозванного, зруйнований радянською армією під час Другої світової війни.

Як добратись?

На хребет Ґорґани — долина річки Лімниця — урочище Яла — гора Ґорґан — гора Ґорґа — гора Кінець Ґорґанів. Тривалість: 1 день. Довжина маршруту: 20 км, перепад висот — 865 м. Маркер: синій.

Маршрут проходить долиною річки Лімниця та урочищем Яла до гори Ґорґан (1239 м), далі — через вершину Ґорґа до Кінця Ґорґанів (1580 м). Спуститися найпростіше в урочище Яла, йдучи за потоком Бистрик. Ґорґан — хребет довжиною близько 8 км та середньою висотою близько 1500 м в Центральних Ґорґанах. Найвищі вершини — Кінець Ґорґану (1599 м), Ґорґан (1579 м), Ґорга (1505 м).

Хребет простягається з північного заходу на південний схід. Північно-східні та південно-західні схили хребта обривисті, покриті щільними заростями сосни альпійської. На південному сході, за 400 м від вершини Кінець Ґорґану, хребет межує зі старим польсько-чехословацьким кордоном (кілометровий стовпчик № 23), який веде від г. Попадя до пол. Рущина. На північному заході схили хребта спускаються до злиття річок Бистрик та Лімниця в урочищі Яла. На вершині Ґорґан розташована вишка, з якої раніше здійснювався нагляд за магістральним газопроводом, що йде долиною р. Лімниця.

Маркованим маршрутом до вершини Ґорґан можна дістатися з Осмолоди (синє маркування, 13 км). Маркованої стежки по хребту немає. Місцями прослідковуються залишки старого райсштока, однак часто він тоне в заростях альпійської сосни. Рух хребтом ускладнений. За словами одного туриста, якого я зустрів по дорозі на Горган – на середині хребта він бачив великі залишки життєдіяльності ВЕДМЕДЯ – це і не видно, адже Горган Горганський один із найбільш диких і віддалених хребтів в Горганах і Карпатах загалом!

 

Бункер УПА Шелеста під Горганом

Сидор-Шелест Василь  — (*24 лютого 1910, Спасів, Сокальський район  — †14 квітня 1949) — полковник УПА, командир УПА-Захід.

Загинув поблизу села на горі Яла в бою із загоном НКВС. Василь Дмитрович Сидор (Псевдо: «Шелест», «Конрад», «Кравс», «Зов», «Лісовик», «Ростислав Вишитий»; 24 лютого 1910, с. Спасів, Сокальський район Львівська область  — 14 квітня 1949 (можливо 17 квітня) 1949, поблизу с. Осмолода, тепер Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід (26 січня 1944 — квітень 1949), крайовий провідник ОУН Карпатського краю, Генеральний суддя ОУН, заступник головного командира УПА. Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу (1945).

14 жовтня 2014 року на тому місці члени Перегінського осередку УПА  відкрили новозбудовану хату-музей. ЇЇ спорудили всього за п’ять місяців. Цікавим є те, що вона майже копія колишньої оселі, у якій і загинули партизани. Свято було багатолюдне, з участю колективів художньої самодіяльності, представників влади, громадських і політичних організацій та жителів району. В цей день в урочистостях взяли участь делегації із Сокальщини та Косівщини – родичі загиблих воїнів УПА із села Спасів Сокальського району, що на Львівщині та із Косівського району.

Отож, на схилі гори Яйко в урочищі Яла поблизу Різарні було ліквідовано тимчасовий табір (окрім штабу, там знаходився склад зі зброєю та провізією, а також дві цегляні печі для випічки хліба, який постачали всім навколишнім сотням і боївкам УПА).

Довгий час не вдавалося встановити точне місце знаходження тимчасового табору, який після ліквідації Шелеста і його бойових побратимів чекісти підірвати і стерли з лиця землі. За пошуки взявся голова районного Братства вояків УПА Богдан Соломчак. Врешті-решт він таки виявив, де розміщувалися землянка і печі (знайшов цеглу, а також батареї до рації). На тому місці в урочистій обстановці встановили і освятили скромний кам’яний хрест.

Тарас ПАСИМОК. Фото і відео автора.