Рафтинг у Карпатах

Рафтинг — це сплав по гірських річках з проходженням природних і штучних перешкод на надувному човні (рафті), плоту, катамарані чи байдарці. Слово «рафтинг» походить від англійського слова «рафт», що в перекладі означає «пліт». Рафтинг — це командний вид спорту і кожен учасник під час сплаву виконує певні функції, а екіпаж виконує вказівки лідера-капітана. Самі рафти, з’явилися під час війни у В’єтнамі, де ці плавальні засоби використовувалися для доставки вантажів по воді на бази американської армії.

Щоб дізнатися більше про цей новий вид активного туризму, який лише набирає популярності в Україні, ми вирішили поспілкуватися з одним із організаторів сплавів Андрієм Мельничуком.

Як давно ти займаєшся сплавами? Чому ти вирішив цим зайнятись?

Раніше, я займався спелеологією і активно розвідував нові маршрути в тернопільських печерах. Всі ці підземелля, темрява, емоційні перенавантаження і підвищена відповідальність — спричинили певні зміни моєї свідомості і розуміння власного «я». Відповідно, варіант йти працювати з 9 до 18 на «нормальну роботу» вже не розглядається. Хотілось спробувати щось нове і з 2008 року я вже серйозно займаюся рафтингом. Паралельно організовую різного роду культурні заходи, найвідоміший з яких, звісно, «Черемош-фест».

По яких річках Західної України можна сплавлятись? Які особливості кожної з них? Яка річка користується найбільшою популярністю серед туристів?

Умовно сплави на річках можна розділити на дві категорії:

  1. Білий і Чорний Черемош, Прут – це швидкісний рафтинг, де треба активно гребти і викладатися, але ці сплави не є довготривалими (від 1 до 6 годин).
  2. Дністер, Збруч – це сплав на великі відстані, який зазвичай триває кілька днів, але він дає можливість туристам ночувати і харчуватися на природі, а також побачити більше цікавих туристичних об’єктів: печер, скель, водоспадів.

Хоча, якщо сплавлятися весною, під час паводку, то підійде будь-яка річка, в тому числі і Рибниця. Небезпеку становить те, що впоперек ріки можуть бути натягнуті всілякі дроти, можуть бути низькі мостики, а також розкидане побутове і будівельне сміття, яке може серйозно пошкодити плавзасіб.

Рафтинг на Дністрі

Розкажи детальніше про власну «флотилію». На яких суднах ти сплавляєш охочих і чим вони відрізняються?

Сплави відбуваються на рафтах та катамаранах. Їх у мене декілька штук. Ці плавзасоби, спеціально створені для подорожей ріками. Все моє водне спорядження має особливий запас міцності і немає нічого спільного із рибальськими човнами. Коштує така «флотилія» недешево і потребує постійного догляду і регулярного ремонту.

Що потрібно знати чи вміти для сплаву? Чи є якісь певні вимоги до людей, які хочуть сплавлятись?

Для сплаву не потрібно мати спеціальних попередніх навичок, але їх треба отримати під час інструктажу та безпосередньо під час руху плавзасобу. Безперечно, вітається добра фізична форма і варто утриматись від рафтингу, якщо на це є медичні застереження, як от наприклад проблеми із серцево-судинною системою. Або нервовою, коли людина принципово не хоче виконувати вказівки інструктора.

Для успішного сплаву треба бути командним гравцем.

Хто зазвичай сплавляється по річках? Опиши типового рафтера.

Традиційно, це люди віком від 25 до 40 років. Вони, час від часу, ходять в походи в гори – тобто мають уявлення про активний туризм. Отож, їм цікаво спробувати щось нове і вони вирішують сплавитись річкою. Головний мій «контингент» – це все-таки «айтішники». Причиною цього є, окрім забезпеченості, вміння і головне бажання працювати в команді. За роки, також, сформувалось певне коло постійних клієнтів, які традиційно хочуть сплавитись хоча би раз в рік.

Що на твою думку є найбільшою проблемою для розвитку туризму на Прикарпатті?

Сукупність ям, асфальтових об’їдків та відірваних коліс на дорогах Прикарпаття та Карпат.

Чи стало більше туристів в Карпатах через те, що Крим став тимчасово окупованим Росією?

Мабуть, ні. Принаймні, мої очі не фіксують такого збільшення.

Чим ти займаєшся окрім сплавів? В тебе є якісь захоплення чи хобі?

З року в рік, я відкладаю на майбутнє заняття музикою, все таки маю освітній піпарець. Але більш нагальні речі відкладають все те на далеку перспекту. Тому музика – то є моє хобі.

Ти є одним із громадських активістів, які виступають за заборону будівництва міні-ГЕС в Картапах. Розкажи детальніше про проблеми та результати, яких вдалося досягти.

Об’єднання зусиль свідомих громадян – місцевих активістів, природоохоронців, туристів, взагалі, всіх притомних громадян, в тому числі окремих чиновників, в результаті спричинило до того, що сили зла відступили – спочатку з Чорного, а потім з Білого Черемошу. Зараз справа потребує переважно юридичної підтримки, фахових у тому спеціалістів, щоб боротися з «адвокатами диявола». До речі, корупційні схеми старого уряду (Клюєва) успішно працювали і вже за нової влади, бо новий міністр екології відверто далекий від питань міні-ГЕСів і довго не міг чи не хотів з тим розібратися.

Навіть російські окупанти в Криму були в шоці від схем регіоналів по відмиванню коштів на так званому «зеленому тарифі». В Криму були змонтовані поля сонячних батарей і методи дерибану державних коштів вражають навіть пропутінських покидьків.

У тій ситуації, яка є з міні-ГЕСами зараз, важливо, щоб люди зрозуміли, що докладати зусиль треба в тих справах, де вони справді можуть допомогти. Замість того, щоб викидати енергію в простір на загал через безглузде розпівування рефренів. Саме по собі «…ла-ла-ла» змінити простір не може.

Сплав по річці Прут

Ти був організатором «Черемош-фесту» в Криворівні. Як ти ставишся до того, що етнічні фестивалі влада забороняє проводити, а дискотеки в кожному населеному пункті відбуваються регулярно?

Проукраїнські фестивалі створюють сучасний емоційний образ України, який так потрібен нашій молоді. На противагу радянсько-шароварському уявленню про українську культуру, який влада пропагувала всі 23 роки Незалежності. Фальшива «ненька-рідненька», що нею намагаються нам замінити українське, — має зникнути. Адже етно-рок-фестивалі – це вагома частина громадського суспільства, що зараз лише зароджується в Україні, а будь-яка влада завжди намагатиметься лімітувати його вплив на маси. Чи є українська культура в нічних клубах? Я дуже сумніваюсь…

Ти народився в Чорткові, але вже тривалий час живеш в Косові та Верховині. Що ти можеш сказати про наш край та людей? Тобі тут комфортно?

На Косів дуже позитивно впливає Інститут Мистецтв. Також, у вас досить сильно розвинутий малий бізнес, є також багато майстрів, які виготовляють сувенірну продукцію. Відповідно, є певний прошарок середнього класу по-українськи, де людина більше виявляє ініціативу і старається заробити.

Верховинщина має потужний туристичний потенціал, значно більший, ніж Косівщина, але тут є велика проблема – поганий доступ Інтернету. Думаю, що активний розвиток Інтернету може зробити з Верховини туристичний осередок, що відштовхується саме від активного туризму на протиставлення «алкогольно-матрасному», який був і є, на жаль, набагато популярнішим серед українських туристів.

Але, на мою думку, люди на Прикарпатті активніші, ніж на Тернопільщині. Бо у нас майже всі ті, хто хоче і любить багато працювати чи заробляти, втілюють своє бажання переважно за межами країни, тобто їдуть на заробітки. Відповідно, Україна від року до року втрачає активних молодих людей, які емігрують.

П.С. В Українських Карпатах найпопулярнішими річками для рафтингу є: Чорний Черемош, Прут, Білий Черемош, Чорна та Біла Тиси. Інші ріки мають нестабільний рівень води, що утруднює їх використання для сплавів.

Чорний Черемош є найзручнішим для сплавів, оскільки має широку та довгу долину водозбору та дорогу вздовж річки. Черемош межує з високим Чорногірським хребтом, який постачає річку водою від танення снігу та дощів.

Традиційно найкращим часом для рафтингу в Карпатах вважалась весна, але в останні роки збільшується кількість дощів влітку, що спричиняє паводки та високий загальний літній рівень води.

Білий Черемош більш порожистий, порівняно з Чорним, і загалом цікавіший для туристичного сплаву. Але значним недоліком річки є погана дорога до традиційного місця старту сплавів.

Добиратись сюди варто на позашляховику або вантажівці. Прут зручний наявністю асфальтованої дороги вздовж річки, але на ньому важко застати достатній рівень води (мала долина). Водночас на Пруті зосереджені одні з найскладніших порогів в Україні.

Тарас Пасимок


10 коментарів на “Рафтинг у Карпатах”

  1. Тарас Пасимок

    скоро на сайті мапакосів буде окремий розділ про сплави та рафтинг на річках Західної України – залишайтесь з нами – буде цікаво!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Піші та велопрогулянки, походи та веломаршрути Карпатами – Косів, Косівський та Верховинський райони – для вас та ваших друзів чи гостей з інших міст!

RSS Нове на туристичному форумі

Туристичний відеоканал