20.01.2021Маршрути з картамиПереглядів: 8 349

Сірководневе джерело (gps-трек)

Тривалість оздоровчої прогулянки біля 3-х годин. Довжина маршруту — 4,2 км.

З туркомплексу “Карпатські зорі” через спортивний майданчик східцями підіймаємось до асфальтованої дороги, йдемо біля хреста, поставленого у 1991 році (рік проголошення незалежності України) на місці старого, якого тут було поставлено в кінці позаминулого століття у пам’ять про тих, хто у пошуках кращої долі покинув рідну землю і подався до Канади, Штатів чи латино-американських країн і більше на Косівщину не повернувся.

Невдовзі асфальт закінчується, і далі йдемо грунтовой дорогою. На розвилці доріг тримаємось правої сторони, піднімаючись стежкою до підніжжя гори, і попри буковий ліс мандруємо далі на північ.

Зупиніться на хвилинку, подихайте чистим гірським, настояним на пахощах трав і хвої повітрям, полюбуйтеся панорамою Косова з висоти пташиного польоту. А вдалині видніються Старий Косів, Черганівка, Кобаки. Кути і гряда гір на на нашій, буковинській стороні.

Відпочили? Тож знову в дорогу. Піднімаємось догори стежиною, що в’ється буковим лісом. Ще 20 хв. ходу — і на одному з буків маркувальний знак Н2S. Лісова стежка продовжується, а ми звертаємо направо і стежиною спускаємось метрів 20 вниз. Тут дбайливі лісники гарно обладнали місце для відпочинку: є лавки, столи, стенд з написом Сірководневе джерело. Охороняється законом України». Звідси вузькою стежиною вліво і сходимо до гірського сірко-водневого джерела. Його воду, що має не дуже приємний присмак тухлих яєць, рекомендується пити при шлункових захворюваннях і просто — “для апетиту”. Зберігати воду можна до 20 діб у скляному, фаянсовому чи пластмасовому (але ні в якому разі не в металічному) посуді. Воду пити повільно, малими ковтками, до і після їди. Особливо корисно при гіпо- і гіпероцидних гастритах, колітах і виразкових захворюваннях шлунку.

По дорозі назад виходимо на стежину, що повертає на південь (вправо) і підіймаємось на Сопку. Її висота 620 м над рівнем моря. Справжнє бойове хрещення одержала Сопка у роки Другої світової війни. Навесні 1944 року від німців був звільнений Косів, але більше двох місяців війська далі рухатись не могли. Треба негайно було взяти висоту безіменну (Сопку). Ціною чималих людських жертв ця стратегічна мета була досягнута 25 липня 1944 р.

Від скромного памятника, створеного слідопитами — вихованцями Косівської СШ № 1, сходимо стежиною вниз, приходимо на туркомплеке “Карпатські зорі”.