28.11.2023Походи та маршрути КарпатамиПереглядів: 8 155

Новий Рік в Карпатах

Я не фанат такого свята як Новий Рік, а найбільше люблю відзначати день Святого Миколая, Різдво, Великдень, проте новорічні вихідні дні – це чудова нагода поринути з друзями в оспівані у віршах, піснях та легендах таємничі та містичні гори Карпати, а також, що не менш важливо, побачити такий бажаний на свята СНІГ! Проте, які б ідеальні не були умови для свята, все одно основа хорошого відпочинку – це люди, їхній настрій та енергетика. Новий рік 2018 (рік жовтого земляного собаки), я зустрів із «Загоном Синіх Курток», який складався із 5 людей, що нагрянули в гори з Тернополя, і, як ви вже зрозуміли всі були в синіх зимових куртках).

Наша точка дотику була в Надвірній, адже саме в Надвірнянському районі, в селі Зелена, ми і мали в колибі, на полонині, зустріти новий рік. До речі, бачив фото в Інеті ялинки 2017 року в Надвірній – мене на фото вразили іграшки ручної роботи які були схожі на косівські. Отож я на НР їдучи в гори, пішов подивитись ближче і таки так – дуже схожі на наші. Як розповіли мені місцеві знаючі люди робив іграшки колишній студент КІПДМ ЛНАМ Володимир Краснов – отак от)

Найбільше з усіх гір де я бував в Карпатах, я люблю масиви Горгани та Чивчин, адже там живе найменше людей і тому це найбільш дикі частини гір (поки не вирубали всі ліси, звісно). Тому немає нічого кращого, ніж новий рік в диких місцях, які так і просякнуті позитивною очищаючою енергією.

З погодкою теж сильно повезло і протягом чотирьох діб ми змогли побачити і відчути: мороз, снігопад, дощ, сонце, чудовий вогняний помаранчево-рожевий захід сонця, – все це можна побачити на фото).

Як відомо, я вже рік не їм м’яса. На НР познайомився із чудовою людиною вегетаріанкою, яка працює в новому тернопільському вегресторані «Румбамбар». Ми дегустували багато веганських та вегетаріанських крутих смаколиків, які можуть зацікавити не лише людей, які не їдять м’яса, але і тих, хто хотів би урізноманітнити свій раціон смачними та якісними продуктами! Ви можете частково ознайомитись із нашим святковим столом за наступними посиланнями:

Було так багато смакоти, що я навіть привіз назад додому і так і не спробував новинку від «Мівіни» – макарони зі смаком «БАНАНУ»))), а що? – до бананового вина могло б і зайти))).

Серед нас був і чудовий хлопака з Мінська, який зробив атмосферний фоторепортаж з НР, а також пригощав смачнючим білоруським хлібом із картоплею всередині та салом!).

Проект Косівська “Підпільна Чайна” не втрачав час і було на НР випробувано новий південно-американський чай під назвою мате – на смак щось середнє між японським зеленим чаєм матья, кудіном і пуером). Також ми смакували вегетаріанську каву під назвою Кероб – це такі солодкі бобові, які не містять кофеїну і не потребують цукру – дуже смачно! Нарешті спробував маш – крута штука, схожа на горох, а також багато інших крутих веганських штук.

Серед особливостей цього нового року, напевно найкращого в моєму житті, також варто відзначити і високогірний кальян, яким ми змогли насолодитись). Атмосферу підсилювала командна гра на африканських барабанах джембе та варганах!

Зі своєї сторони, я пригощав шановних гостей чаєм пуером, банановим вином та абсентом косівського майстра Тараса Стринадюка, а також фірмовою бринзою, салом на ропі та сушеною журавлиною).

Зважаючи на все перечислене, я дав собі обіцянку-настанову в новому році приділяти більше уваги своєму раціону, зменшити кількість вуглеводів і додати більше здорової та корисної білкової їжі, чого і Вам бажаю!

Головне, що хотілось би зберегти з початку нового року в горбах – це відчуття тотальної свободи, яке так важко зберегти в душі, коли живеш внизу і часто комунікуєш із закомплексованим і збідованим українським провінційним соціумом).