24.07.2024Походи та маршрути КарпатамиПереглядів: 29 347

Терношорська Лада

Терношори — урочище у формі видовженого гірського схилу загальною площею 10 га, яке розміщується між селами Яворів і Снідавка. «Урочище Терношори» — лісовий заказник місцевого значення з 15 липня 1996 року. На жаль, не зважаючи на близькість до Косова туристичний об’єкт Терношори не є таким популярним, як Писаний камінь чи Сокільський хребет. А дарма, адже і каміння і краєвиди там нічим не гірші, а часто навіть і кращі. Саме з метою реклами цього чудового місця і з’явилась ця стаття!

Як добратись?

Село Снідавка, як відомо, знаходиться на відстані приблизно 20 км від Косова. Щоб туди добратися потрібно їхати по трасі до села Яворова, в напрямку Верховини, і коли з’явиться табличка Снідавка повертати за невеликим мостом на грунтову дорогу направо.

Варто відзначити, що хоч від Косова до Снідавки недалеко, але добиратися складно. Бо в Снідавку з автостанції їде лише один автобус о 12-30, часто не повертаючись із села назад, особливо на вихідних.

Тому є три варіанти, як добратись на Терношори з Косова.

Перший і найкращий – їхати власним транспортом, це і зручно і комфортно і повертатися ви можете коли забажаєте. Єдина проблема – це погана якість «дороги» в Снідавці, яка до того ж весь час піднімаються в гору, – тому не кожна машина зможе туди вас доправити.

Другий варіант – це їхати о 12-30 з автостанції в Косові до кінцевої зупинки в центрі Снідавки на роздоріжжі біля школи та магазину – звідти до Терношорів добиратися якихось 15 хвилин. Назад же прийдеться йти пішки десь 1-1.5 години аж до повороту на трасу в Яворові з надією, що вас підбере автобус з Верховини чи просто співчутливі водії авто або в крайньому разі прийдеться замовити до повороту таксі з Косова.

Третій варіант – йти з Буковецького перевалу. З села Буківець, а точніше з Буковецького перевалу, для туриста доступні три дуже круті маршрути, які я вже описав на сайті МапаКосів : на гору Ігрець, на Писаний Камінь та на Терношори З перевалу також можна потрапити в гості до найкращого гуцула, генія-музиканта — Михайла Тафійчука.

Що варто побачити?

Якщо ви запитаєте місцевих жителів, куди йти до великого каміння, то можете почути цілком протилежні відповіді і справа тут не в тому, що люди не знають, а в тому що розсипів велетенських камінь в Снідавці кілька. Найбільш популярним – є об’єкт Терношори, який складається з двох частин розташованих недалеко один від одного. Одна із частин носить традиційну для нашого регіону назву – «Скелі Довбуша». Проте є ще і інші каміння, правда не такі масштабні, але варті уваги туриста, які розташовані на протилежній стороні села. З центру села до Терношорів треба повертати дорогою в гору наліво, а до іншого каміння дорогою направо.

Отже до Терношорів йдемо дорогою під гору десь 15 хвилин і потім вийшовши на поляну побачимо з правого боку ближче до нас 2 великі купи каміння і прохід стежки між ними. А трохи нижче і дальше від нас височіє ще більші каміння під назвою «Скелі Довбуша». Туди веде протоптана стежинка, яка приводить вас спочатку до одного масиву каміння, а потім тією ж стежкою збігаємо до скель. За декілька метрів до цього височенного каменю стоїть закинута хатина.

Якщо ви справді хочете відчути адреналін в крові і побачити красиві краєвиди з високих скель, то на них варто вилізти. Звісно, краще це робити зі страховкою та альпіністським обладнанням, але по факту в суху погоду можна і без нього. На верху каміння залишили свій слід і косівчани – вибитий напис «Косів, Пласт 2000 рік» вказує на те, що пласт в Косові таки колись існував і був активний. Правда з того часу пройшло вже 12 років і молодь про таку організацію знає хіба що з книжок історії.

Коли ви вилізли на каміння висотою в 30-40 метрів ви можете здивуватися, побачивши на смій вершині велику кількість дерев. Цей феномен природи завдячує вітру, який наніс трохи грунту і насіння рослин на скалу, де останні зуміли якимось дивом закріпитись. Це все разом з чудовими краєвидами навколишніх карпатських гір створює незабутню і навіть містичну атмосферу.

Варто відзначити, що ще 2-3 роки тому, Терношори можна було сміло назвали великим Снідавським сміттєзвалищем, адже гори сміття майже досягали по висоті скелі. Проте цього року, на щастя для туристів, там прибрали і об’єкт привели більш-менш до ладу. Найкраще на цей маршрут вирушати літом, адже щоб краще оглянути цікаве і таємниче урочище та скелі варто їхати з ночівлею.

Відео

Заслуговують на увагу і місцеві жителі. Якщо ви хочете гостям з інших міст України показати автентичну гуцульську говірку та просто файного живого гуцула, то кращого місця вам не знайти. Особливо, якщо вас пощастило їхати в суботу з Косова після базару, де люди закупилися товарами, їжею та вовною на ліжники на півроку наперед.

Їдучи в цьому автобусі набитим під зав’язку гуцулами, гуцулками і маленькими гуцуликами вже за годину подорожі ви зможете сміло писати етнографічну книжку чи дисертацію. Там ви дізнаєтесь хто кому винен 50 гривень ось уже 5 років за сіно, а долар то виріс…і віддати треба вже 250!!!… Хто за жінчині гроші з Італії збудував хату і каже що він страшний газда… а також багато іншого! Як влучно зазначив один із пасажирів автобусу коментуючи сварку, – «О, так це якраз те, що треба туристам, о!». Коментарі тут зайві!)

Фотографії

Фотографії Олі Гордійчук, зимові — Тараса Пасимка.

Наукові дослідження каміння

Одне з найвідоміших місць сили Карпатського краю — давнє святилище Терношори поблизу присілка Безульки села Снідавки на Косівщині. На південному схилі гори Терношора на природному восьмиметровому кам’яному крузі, утвореному двома велетенськими брилами, залишилися солярні символи, накреслені древніми жерцями. Круг «дивиться» на південь. Цілорічно на цей вівтар падають сонячні промені.

Перша частина топоніму Терношори «тер» означає «терра, земля, терен, територія». Отже місцева назва Терношори означає приземлену межу (шору, обмеження) до якої наближається схід сонця у день зимового сонцестояння і знову повертає на весну. Тут значення Терношори є протилежне (антонім) Акрешорі. Описане М. Кугутяком Терношорське святилище як святилище родючості, плодючості тут могло означати «народження нового сонця» (що не протирічить тлумаченню вченого історика), бо сонце «повертало» з цієї точки на літо.

Експедиція, яка досліджувала Терношорське святилище у липні 2008 року, виявила декілька «ліній Сили» де знаходяться так звані «чашні камені», котрі, судячи з усього, використовувалися язичницькими жерцями для офірувань сонячним божествам. Саме в ті буремні часи, коли Карпати стали місцем зіткнення політичних інтересів даків, фракійців, римлян, кельтів та язигів, жрецтво в гірських святилищах досягло апогею своєї могутності. Для введення обраних у медитативний стан жерці цих ідолів, використовували галюциногенні гриби (деякі різновиди карпатських мухоморів).

Шаманські практики та телурична магія були могутніми засобами влади і пізнання в руках спадкових жерців, які з покоління у покоління накопичували і передавали свої вміння. Сучасні мольфари зберігають залишки тієї давньої могутності.

Тарас Пасимок