Мандрівка на полонину за сиром (Буківець-Ігрець)

Мандрівка на полонину за сиром (Буківець-Ігрець)

З села Буківець, а точніше з Буковецького перевалу, для туриста доступні три дуже круті маршрути, які я вже описав на сайті МапаКосів:

  1. Похід на гору Ігрець
  2. Похід на Писаний Камінь
  3. Похід на Терношори

З перевалу також можна потрапити в гості до найкращого гуцула, генія-музиканта — Михайла Тафійчука. Проте в статті мова піде про новий маршрут із перевалу під гору Ігрець, де на висоті 1100 метрів над рівнем моря, знаходиться полонина та найстаріша діюча гражда в Карпатах.

Як добратись?

Підніматись до полонини можна і з Криворівні, проте з Буковецького перевалу не так довго і менш стрімко. Тривалість десь 1-1,5 години, довжина маршруту 3-4 км.

Маршрут починається на центральній зупинці і далі рухаємось до озера Буківець. Згодом, повертаємо праворуч і починаємо підйом на хребет Ігрець. Навколо дуже красиві красиві краєвиди, тому краще їхати в хорошу погоду, щоб їх побачити. На самій вершині хребта буде поворот праворуч на вершину Ігреця, — а нам треба ліворуч і вниз, на сторону села Криворівня.

Біля полонини розташовані дві хати – двоповерхова нова, а інша — «гражда», старовинна, де і сьогодні мешкають люди! Сир там виготовляються різний: копчений будз, вурда, бринза. Вся продукція виготовляється із коров’ячого та овечого молока — 50 на 50%. Власники дуже привітні та приємні люди, ніколи не хочеться звідти йти — так там добре!

 

Цікаві факти

Збудував цю гражду Микола Могорук, син війта Криворівні. Він був поважним господарем, йому належали декілька полонин, чимало лісу. Вирішив під горою Ігрець звести найкращий будинок на Гуцульщині й здійснив свій задум. Сьогодні в хаті Миколи Могорука вже живе п’яте покоління — його внучка Калина Марусяк із чоловiком Миколою, їхня донька зі зятем та двоє онуків.

Для будівництва гражди Могорук залучив майстрів, що зводили церкви — відомих на Гуцульщині Фішірюків. Обрали найкращі смереки, а рубали їх на Різдво, по пояс у снігу — адже тоді дерево не має соку і є найкращим. Далі дерево мало ще рік сушитися. І вже у 1925 році – лише за місяць – поставили хату. Без жодного цвяха!

За майже століття у гражді нічого не змінилося, хіба що з’явився телевізор. Накрита хата дерев’яним гонтом. З часу побудови його жодного разу не міняли, та дах чудово зберігся й не протікає. Дивіться більше фото.

Власник сироварні і гражди — Микола Марусяк (096-928-2690). Перед підйомом на полонину варто телефонувати, щоб уточнити наявність сиру та хазяїв. Також читаємо про маршрут на полонину Росохату у Шешорах.

Тарас ПАСИМОК. Текст, фото та трек автора.