Розтоки туристичні

Веломаршрут Косів — Буковець — траверс Писаного каменя — Білоберізка — Косів

Веломандрівка на Писаний Камінь через село Білоберезка Верховинського району. Стало відкриттям, що в одному місці, на одній дорозі є аж 5 туристичних об’єктів. Це сам Писаний з чудовими краєвидами, водоспади «Надія» (Ціви) та «Млинський», скеля «Кам’яна Баба» та Камінь Довбуша. На водоспаді Млинський є чудова кам’яна глибока чаша для купання, нічим не гірша, ніж легендарна Терношорська Купіль Мавок в Снідавці.

Даний маршрут є досить схожим на Косів-Плоский-Лужківський водоспад-Косів, який вже описаний на “Велокосові”, але трохи довший. З позитиву можна відзначити, що дорога з Буківця траверсом під Писаним зараз в дуже хорошому стані, особливо в порівнянні з Плоским. З гори відкриваються унікальні краєви Карпат, які більше ніде не побачиш. Якщо часу обмаль, то мандрівку можна скоротити і спускатись одразу в село Розтоки Косівського району, заскочивши по дорозі на містичний Томаківський камінь.

Писаний Камінь безсумнівно є одним з найлегендарніших місць в Карпатах. Могила короля карпів, зустріч Довбуша з мольфаром, численні легенди про походеньки опришків і ще багато-багато всього.

Свою назву Писаний Камінь одержав від карбів (петрогліфів), найдавніший з яких походить з часів Київської Русі. За деякими припущеннями, в минулому на скелях було язичницьке капище. Залишками капища вважають дев’ять круглих виїмок-чаш, які вирубані в камені.

Писаний Камінь — геологічна пам’ятки природи місцевого значення, група мальовничих скель. Скелі розташовані у Верховинському районі Івано-Франківської області, за кілька кілометрів на південний схід від села Буковець і Буковецького перевалу. Писаний Камінь — величезні брили пісковика, які починаються з північного заходу, з каменів заввишки до 3 м, і тягнуться ланцюгом (80 м.) на південний схід, переходячи у масивні моноліти заввишки до 20 м. Верх каменів утворює горизонтальну площину.

Веломандрівка на гору Спинзова — майже 70 км неймовірних краєвидів Гуцульщини

Якщо ви шукаєте маршрут, який поєднує мальовничі карпатські краєвиди, цікаві гірські дороги, захопливі спуски та атмосферу справжньої Гуцульщини, тоді веломандрівка на гору Спинзова стане чудовим вибором.

Це кільцевий маршрут довжиною майже 70 кілометрів, який проходить через Яворів, хребет Плоский, гору Спинзова, Розтоки, Тюдів та Кути. Тут є все, за що ми любимо Карпати: затишні ліси, відкриті полонини, величні панорами, старі гуцульські села та довгі спуски, які дарують справжнє задоволення. Косів → Яворів → Плоский → гора Спинзова → Розтоки → Тюдів → Кути → Косів

Перші кілометри проходять хорошою асфальтованою дорогою до Яворова. Уже після села починається поступовий набір висоти, а навколо відкриваються дедалі ширші панорами Косівщини. Після виїзду на хребет Плоский починається справжня атмосфера карпатської веломандрівки: густі ліси змінюються відкритими луками, а за кожним поворотом відкриваються нові краєвиди. Колись на цьому маршруті працювала страусина ферма, яка була цікавою туристичною родзинкою. Сьогодні вона вже не функціонує, однак багато велосипедистів досі згадують її як одну з незвичних локацій Косівщини.

Гора Спинзова (965 м) — одна з найкрасивіших оглядових вершин Покутсько-Буковинських Карпат. На вершині встановлено каплицю Архістратига Михаїла та альтанку для відпочинку. Це місце має особливе значення для мешканців Розтоків. Саме тут здійснилася мрія загиблого захисника України та колишнього голови села Євгена Данищука, який прагнув побудувати каплицю на Спинзові. Біля неї встановлено меморіальні дошки на честь полеглих воїнів Євгена Данищука та Василя Гавриляка.

Стоячи на вершині, важко не затриматися надовго. Перед очима простягаються десятки карпатських хребтів, долина Черемоша та мальовничі гуцульські села.

Одним із найприємніших відкриттів цієї подорожі стали… стиглі вишні та черешні.Здавалося б, наприкінці липня їхній сезон давно завершився. У Косові та навколишніх селах дерева вже кілька тижнів стояли без ягід. Але високо в горах усе відбувається трохи інакше. Через прохолодніший клімат вишні та черешні достигають значно пізніше. Саме тому дорогою ми із задоволенням ласували солодкими ягодами просто з дерев. Такі маленькі несподіванки роблять кожну карпатську мандрівку особливою.

Карпати цікаві не лише природою, а й людьми. Під час поїздки ми зустрічали місцевих жителів, які косили сіно на крутих схилах, випасали худобу або працювали біля своїх господарств. Тут і сьогодні можна побачити традиційний гуцульський побут, який майже не змінився за останні десятиліття. Саме такі випадкові зустрічі створюють ту неповторну атмосферу, заради якої хочеться повертатися в гори знову і знову.

Після вершини починається одна з найприємніших частин маршруту. Дорога плавно спускається через ліси та відкриті полонини у напрямку Розтоків, відкриваючи фантастичні краєвиди на долину могутнього Черемоша.Далі маршрут проходить високо над річкою, звідки відкриваються чудові панорами на її звивисте русло. Черемош здавна вважається однією з найкрасивіших гірських річок Українських Карпат. Його стрімка течія століттями формувала ці мальовничі схили та глибокі долини.

Невдовзі дорогою можна побачити ще одну природну окрасу маршруту — Тюдівську скелю, яка велично височіє над долиною Черемоша. Це одна з найвідоміших геологічних пам’яток Косівщини та чудова оглядова точка, звідки відкриваються мальовничі краєвиди на річку, навколишні ліси та села. Після насичених гірських підйомів ця ділянка дарує можливість насолодитися швидким асфальтовим спуском і спокійною їздою вздовж Черемоша через Тюдів та Кути.

Маршрут рекомендується велосипедистам із середньою або хорошою фізичною підготовкою.

Найкраще його проходити на:

• гірському велосипеді (MTB);
• gravel-велосипеді з широкими покришками;
• електровелосипеді.

Після дощів окремі ґрунтові ділянки можуть бути слизькими, тому найкращий час для поїздки — суха погода.

Веломандрівка на гору Спинзова — це не просто ще один велосипедний маршрут. Це подорож, під час якої відкриваєш для себе справжню Гуцульщину!

Майже 70 кілометрів дороги дарують неймовірні панорами, тихі ліси, гірські хребти, старовинні села, могутній Черемош, Тюдівську скелю, стиглі вишні наприкінці липня та цікаві зустрічі з місцевими людьми, які й досі живуть у гармонії з природою.

Саме заради таких маршрутів хочеться знову сідати на велосипед і відкривати нові куточки Карпат. І навіть якщо ви вже бували на Сокільському хребті, Терношорах чи біля Лужківського водоспаду, Спинзова неодмінно подарує власні незабутні враження!

Веломаршрут Косів – Усть-Путила (до Кам’яної Багачки)

Усть-Путила — село в Україні, в Чернівецькій області, Путильському районі.

Село розташоване при впадінні річки Путилки у Черемош. Відоме з XVIII століття, як Межибрідки, а пізніше, як Устє-Путилів. До архітектурних пам’яток Усть-Путили належать дерев’яна церква Святої Параскеви і дзвіниця, побудовані в 1881 році і розташовані при дорозі у центрі села.

Кам’яна Багачка (інші назви — Закам’яніла Багачка, Зачарована Скеля) — скеля у Покутсько-Буковинських Карпатах, геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташована на правому схилі долини річки Путили, біля села Усть-Путили Путильського району Чернівецької області. Відносна висота 22 м (максимальна — майже 30 м). Складається з пісковиків. Біля підніжжя — лучна рослинність. Зі скелею пов’язано багато народних легенд. Австрійські колоністи називали скелю «Єпископ». Вершина скелі нагадувала їм єпископську корону.

Знайти «Кам’яну Багачку» дуже просто, адже вона нависає над самісінькою дорогою, з лівого боку. Сама «Багачка» чимось схожа на Терношорську Бабу.

І справді, вершина каменю схожа на голову жінки в хустці. Навпроти «Багачки» розташований магазин, де можна залишити ровер і піднятись стежкою на камінь. Звідти відкривається чудовий краєвид на навколишні гори та на село Усть-Путилу.На самому верху встановлений хрест на честь 1025 років хрещення Русі.

Веломандрівка в село Розтоки до Лужківського каменя

Cело,  яке розкинулося вздовж берегів Черемошу майже на 10 км, — Розтоки.

На лівому березі — Розтоки Івано-Франківської  області,  на  правому — Чернівецької. Село одержало назву від річки. В цьому місці Черемош «розтікається» рукавами в широкому руслі. Село дуже мальовниче. Леся Українка, яка любувалася Розтоками із сусідніх вершин, назвала село «гарним і срібним як мрія».

Це батьківщина отамана буковинських опришків Мирона Штолюка і місце просвітницької діяльності Юрія Федьковича. Тут він написав хрестоматійний нині вірш «До мого брата Олекси Чернявського, що збудував міст на Черемоші у Розтоках», в якому виразив давню мрію про возз’єднання всіх українських земель.

На території Косівського району є ще дуже багато святилищ крім як на Сокільському хребті. Зокрема це Томаківський камінь в Розтоках, Терношорське святилище, Камінь у Завоєлах, святилище Лисина Космацька.

Веломандрівка до Скелі Довбуша (Розтоки – Околена)

Ми побуваємо одразу в 3 районах: Косівському, Путильському та Верховинському, а також в двох областях — Івано-Франківській та Чернівецькій.

Вся наша мандрівка проходить паралельними дорогами в долині річки Черемош. Отож, красиві краєвиди Карпат і скелястих берегів — гарантовані!

У селі Розтоки Путильського району, біля автодороги до села Товарниця, на схилі гори Тарночка знаходиться монотонна сіра глиба, що носить назву Камінь Довбуша. Це геологічна пам’ятка природи місцевого значення висотою 20 м і діаметром 40 м. Площа геологічного утворення та прилеглої охоронної території — 0,2 га. Висота над рівнем моря — 833 м.

Камінь Довбуша користується популярністю серед туристів. Це утворення пов’язане з легендою про Олексу Довбуша, ватажка народних месників — опришків. За переказами, камінь слугував місцем збору захисників знедоленого люду. І по-сьогодні збереглися сходинки на вершину скелі, які міцними і гострими топірцями вирубали опришки. Кажуть, що в потаємних печерах під скелею заховані незліченні скарби народних месників.

Від скелі відкривається чудовий краєвид на гірські хребти: Садківчик, Бочків, Черешнів. Прямо під каменем розкинулося мальовниче село Товарниця, а ще нижче — несе свої гомінливі води гірська річечка з гарною назвою «Білий Потік».

Веломаршрут Косів — Смугарські водоспади — Протяті Камені

Буковинські водоспади (Смугарські водоспади) — ландшафтний гідрологічний заказник місцевого значення.

Розташований у Покутсько-Буковинських Карпатах, у межах Путильського району Чернівецької області, в східній частині села Розтоки. Русло потоку Смугарів (права притока Черемошу) та більшість його лівих приток перетинають виходи масивних піщаників, вапняків, сланців — саме вони формують низку водоспадів. На відстані 2 км — сім водоспадів різної потужності й висоти: від 3 м до понад 18 м, що є унікальним явищем для Українських Карпат.

Протяті Камені (Протяте Каміння) — геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні, група мальовничих скель. Розташовані в Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області, біля східної частини села Хорови. Скелі лежать за півтори години ходьби на південь від перевалу Німчич, на невисокому гірському хребті, що в межиріччі Виженки і потоку Смугарів.

Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва — Протяті Камені. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око (максимальна відносна висота — 40 м). У ній в результаті ерозії утворилася кам’яна арка, що нагадує око.

Біля підніжжя скелі з північного боку міститься невелика трикамерна печера, до якої можна потрапити через два входи-отвори. Два інші отвори, значно вужчі за перші, проходять скрізь скелю і завершуються з її східного боку.

На вершині скелі утворено природній резервуар, діаметром і завглибшки бл. 70 см. Неподалік від Соколиного Ока серед букового лісу розташовані ще кілька, дещо менших, але також мальовничих, скельних масивів.

Веломандрівка до Лужківського водоспаду

Лужківський водоспад в Покутсько-Буковинських Карпатах — один з найвищих водоспадів Гуцульщини.

Розташований у Косівському районі, за 6,5 км на захід від центральної частини села Великий Рожин, біля початку присілка Лужки. Висота водоспаду ‒ понад 14 м. Розташований у місці, де невеликий лісовий потічок стрімко (місцями прямовисно) збігає похилою скелею. Дещо нижче водоспаду потічок впадає в річку Верхнє Середню, яка є правою притокою Великорожинки (басейн Черемошу).

Повертатися від водоспаду можна на Яворів, Буківець чи навіть Писаний Камінь, але це буде ‒ далеко, важко і весь час вгору, хоча для любителів екстриму може підійти.

До речі, нещодавно від села Великий Рожин, через річку Черемош, зробили дерев’яну кладку-міст до села Підзахаричі Путильського району ‒ це ще один із цікавих туристичних обʼєктів сконцентрованих в тому районі, в додаток до Тюдівської скелі та водоспадом під нею, а також печерою Довбуша, яка розташована на горі неподалік.

Веломаршрут Косів-Усть-Путила (через Верхній Ясенів)

Цей маршрут можна ще назвати від «Рибниці до Черемоша», адже річка Рибниця бере свій початок з джерела під горою Ігрець, що знаходиться західніше Буковецького перевалу.

Вздовж дороги над головою висять величезні каміння та скелі. Гори — високі і стрімкі, досить дикі. Людей не є багато в цьому районі, — села досить маленькі, розкинуті з обох сторін річки, які з’єднуються величезними підвісними дерев’яними мостами. Ці кладочки є хорошими туристичними об’єктами.

Серед туристичних об’єктів можна згадати про відреставровану нещодавно церкву в селі Мариничі, яка із зеленого стала жовтувато-дерев’яного кольору. Теперішній її вигляд більш автентичний та кращий. Також, красива яскраво-жовта церква є в Розтоках. До речі, можна їхати на Косів і через село Білоберезку – з лівого, а не правого берега Черемоша. Але дорога там не асфальтована і часом з підйомами.

P.S. Як на мене, то маршрут чудовий! Сподіваюсь, що цей опис стане у пригоді, як туристам, так і спортивним велокосівчанам. Хоча б раз, але його таки варто проїхати! Проте, варто вирушати рано, адже мандрівка забере у вас весь день, а в темноті катати дуже небезпечно. Не радив би їхати його в реверсі, бо це буде злочин проти організму) 🙂

.