18.02.2024Мандри далекі і близькіПереглядів: 12 789

Фортеця Тустань

Тустань — середньовічна наскельна фортеця-град і митниця ІХ—ХVІ сторіччя, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Карпатах (Східних Бескидах), у Сколівському районі Львівської області, поблизу с. Урич. Унікальна пам’ятка історії, археології, архітектури та природи розташована серед лісового масиву і входить до складу Державного історико-культурного заповідника. Тустань була оборонним та адміністративним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича до Закарпаття та Західної Європи. Також на території біля скельного комплексу протягом десяти років відбувається щорічний фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!». Детальнішу інформацію про комплекс та фест можна знайти на сайті заповідника.

Мені із друзями пощастило побувати на Тустані якраз в період фестивалю 4-6 серпня 2017 року. І вже хочеться туди знову! Ми давно запланували туди поїхати, після відвідин гір (Лопата і Ключ), Мертвого озера та річки із цілющими джерелами в Сколівських Бескидах. Ці мандри заслуговують окремої статті, бо місця справді чудові і колись я доберусь і до них). Маючи таку красу неподалік Львова стає очевидним, чому львів’яни не так часто відвідують Гуцульщину, як мешканці інших регіонів — це і не дивно, адже в них унікальна природа поряд із містом.

Отож добратись до Тустані найлегше з Івано-Франківська, звідти в місто Стрий Львівської області вранці щоденно ходить електричка. Там ми перекусили неподалік вокзалу унікальними варениками з квасолею!!!, які я їв вперше — і насправді це було дуже смачно). До Урича є маршрутка зі Стрия, хоча зі Сколе набагато легше добиратись. Дві години сну в автобусі, потім ще п’ять кілометрів трасою пішки і ми на Тустані , ще і фестивалі — пощастило!

Отож розмістились ми в наметовому містечку, палимо вогник, їмо, п’ємо довгоочікуваний пуер, потім ще чайок, адже це вже був 8-ий день нашим мандрів горами на Закарпатті і часу пити чай і «чілитись» не було зовсім, але про це в я розповім згодом!)

Коли стемніло, ми піднялись на скали і там спостерігали за реконструкцією штурму фортеці (на відео), а також послухали шикарний концерт українських рок-музикантів в рамках фесту. Атмосфера цього місця енергетично сильна, велична, одним словом там треба побувати, щоб відчути все на своїй шкірі, бо справді мурашки проходять по тілу. Зранку ми пішли ще раз зацінити це місце на світанку, коли сонце тільки сходило. А після добравшись маршруткою до міста Сколе, ми сіли на електричку у Львів, а звідти роз’їхались — я помандрував на схід України і на Азовське море, а друзі на Світязь.

Загалом Тустань — це така величезна «махіна» з трьох великих розсипів каміння, а ми лише побували на одному, бо фізично треба більше часу, щоб все обійти. Знайшли також одну печерку, куди, звісно, залізли. Місце дуже круте і класно, що тут проводиться фестиваль, який сприяє популяризації цього місця. Багато людей приїжджали в середньовічних костюмах і платтях, адже таких пропускали на фест безкоштовно, для створення давньої атмосфери. Був там ринок сувенірів, містечко майстрів, лицарські турніри, в тому числі і на конях, та невеличкий дерев’яний замок-вежа, яку використовували для боїв. Вночі також було лазерне шоу, смолоскипи та феєрверки. Що ще потрібно для щастя?

Як я вже писав раніше, Тустань має схожість на скельний комплекс Бубнище, який знаходиться територіально неподалік. Отже це могли були дві фортеці часів Русі, або і більш давні, якими користувалися наші предки, для захисту від ворогів та для митного контролю над чумаками, що перевозили сіль, в тому числі, і з наших земель на Гуцульщині.

замок