Яворівська мандрівка

Тенденції розвитку туризму сьогодення в Гуцульському регіоні показали зростання частки пізнавального туризму (етнографічного, історико-культурного) та шоп-туризму (придбання виробів народних художніх промислів). На сучасному ринку туристичних послуг етнотуризм затребуваний і дає можливість всім охочим поринути в справжнє гуцульське народне мистецтво, яке міцно вкоренилося тут упродовж віків.

Мальовничі природні ландшафти, цілюще гірське повітря, кришталево-чисті води, славне історичне минуле, багаті мистецькі традиції, наявність майстрів народного мистецтва, традиційна гостинність гуцулів створюють найсприятливіші умови для етнотуризму.

Сьогодні село Яворів, є унікальним осередком художнього промислу — ліжникарства. За останні роки відбувся справжній ренесанс яворівського ліжника. Це барвисте диво, завдяки співпраці майстринь-ліжникарок з професійними художниками, є не лише ужитковим виробом, а й мистецьким витвором. І Яворів по праву тепер називають столицею ліжникарства.

Ніде інде, а тільки в Яворові за відносно короткий проміжок часу (протягом 4-8 годин), можливо здійснити цікаву мандрівку, починаючи ознайомлення з випасання овець і закінчуючи виготовленням ліжника. Під час мандрівки можна відвідати полонинське господарство на хребті Сокільському, де випасаються близько сотні овець, взяти участь у майстер-класах з виготовлення ліжників у майстринь-ліжникарок та побувати у валилі, де ліжник проходить один із останніх етапів в процесі виготовлення. При цьому можна милуватись мальовничими природними ландшафтами, шумом гірських потоків, насолоджуватись цілющим повітрям та відчути традиційну гостинність гуцулів.

Мандрівка бере початок на присілку Яворова «Село» і ґрунтовою дорогою з численними серпантинами веде на хребет Сокільський, де знаходиться фермерське господарство Василя Петричука. Тут на зелених луках, вкритих різнотрав’ям, випасається отара овець і розташовані традиційні атрибути полонинського господарства: кошари, стая, застайка. Беспосередньо тут можна покуштувати та придбати продукти з овечого молока: будз, бринзу вурду.

Хребет Сокільський — це унікальні природні комплекси, де луки чергуються з лісовими масивами та виходами скель-пісковиків найрізноманітнішої форми і величини. Найвідомішими з них є камені «Люлька», «Свинний гук», Семенків камінь або Церковця, Кашицький, Краківський, Лесівський та Гарбузівський камені. На багатьох з них виявлені петрогліфи та рукотворні форми, що свідчить про наявність історичних святилищ. Простягається хребет на 15 км між річками Рибницею та Черемошем. У скелях розташовані численні печери. В одній з них жив засновник іудаїстського напряму хасидизму Бааль Шем Тов, якого євреї-хасиди вшановують як святого.

Розлогі луки багаті різноманітною рослинністю, деякі види з них занесені до Червоної книги України. Лісові формації представлені мішаними смереково-буковими, чистими буковими і смерековими лісами та березняками. Зустрічаються окремі куртини яворових гаїв та реліктової сосни на скелях.

Зі Сокільського за ясної погоди відриваються чудові панорами навколишніх сіл, Косова і Кут, Коломиї. Також добре видно річку Черемош, хребет Копілаш і місце розташування Писаного каменя, хребет Ігрець з найвищою точкою Яворова 1311 метрів над рівнем моря, найвищу гору Косівського району Ґрегіт (1472 метри), гору Лисина Космацька і хребет Брусний.

Мандрівку продовжуємо в творчих майстернях відомих майстринь-ліжникарок, членів Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ганни Копильчук та Василини Романчич. Майстрині проводять майстер-клас з виготовлення гуцульського ліжника. Одна із творчих майстерень розташована в старовинній хаті-ґражді, яка побудована напочатку минулого століття і збереглася в первісному стані.

Далі мандрівка приводить до валила, де в спеціальній гідротехнічній споруді ліжник, обертаючись в водовороті, змешується у розмірах і набуває товарного вигляду.

Всі секрети знаменитої гуцульської кухні можна оцінити в тих же майстринь, або у ресторанах «Колиба» чи «Бабай», які знаходяться поруч.

Після мандрівки, крім приємних і незабутніх вражень, бажаючі мають можливість придбати барвисте диво — екологічно безпечний яворівський ліжник.

Василь Лосюк,
директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда».

«Гуцульський край», №19, 9.05.2014 року

Також читайте:

Олександр Педан + Косів + Терношорська Лада Снідавка туристична Верхні Терношори (gps-трек) Косівщина Туристична