Яворів туристичний

Серед мальовничої природи, кришталево чистих вод річки Рибниці, котра бере свій початок біля підніжжя хребта Ігрець, розташоване село Яворів.

Воно славиться своїми митцями, людьми, які підтримують традиції, глибоко вірять у Бога, прославляють свій край за межами нашої держави. Село Яворів розташоване на туристичному маршруті «Зелене кільце Карпат» (Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Яворів – Криворівня – Верховина – Ворохта – Буковель – Яремче – Івано-Франківськ). Варто відзначити, що хоча Яворів досить велике село територіально та по кількості населення, але на щастя для мандрівників — майже всі туристичні атракції розташовані дуже компактно, в межах одного кілометра.

Це і гуцульська сироварня-екоферма, два відомі ресторани «Бабай» та «Колиба», два форельні господарства, водоспад «Яворівська Ніагара», страусина ферма у Яворові, хребет Сокільський, потік Бездзвінний і каскад водоспадів на ньому, скельні розсипи «Бездзвінний Лель», «Валило» для ліжників, «Дідова Хатчина» та, звісно, музей родини Кіщуків. Є де поїсти і цікаво провести час (всього 15 км від Косова та Верховини).

Яворів — село Косівського району Івано-Франківської області, перша письмова згадка у 1694 р. Присілки: Безулька Перша, Безулька Друга, Безулька Третя, Віпчинка, Віпчинка Перша, Липнмй, Максимець, Никовата, Петричів. Петруші, Плоский, Підбуковець, Потік, Село Перше, Село Друге, Село Третє, Сліпанка, Стоянів Стручків, Стручків Другий, Терношори, Токарня, Черлений, Широкий. Висота н. р. м. від 538 м до понад 1000 м. Навколишні верхи: Вороничів (747), Плоский (827), Максимець (861), Стручків (906), Сокільський (939), Терношори (998), Буковець (1059), Ігрець (1311).

Відстань від Косова 11 км., з 2021-го року село входить в Косівську ОТГ. Річки Рибниця і Безулька з численними притоками які називають за хребтами та урочищами, з під яких вони випливають, або де протікають: з Віпчинки, з Плоского, з Петричева, з Підоуківця, з Припора, з Петрушів, з Вороничевого, з Сокільського, з Рибниці, в Стоянові та ін. Типові прізвища: Гуменюк, Лосюк, Копильчук, Корпанюк, Мицканюк, Рибчук, Рибенчук, Русинюк, Столащук, Чорномудяк, Шкрібляк.

У селі тривалий час жила родина Окуневських, з якої вийшли громадський діяч, адвокат Теофіл; лікар, морський офіцер, автор двотомної праці «Листи з чужини» Ярослав (1860-1929); піаністка Ольга. В Окуневських побувала в 1901 р. Леся Українка, їх відвідували І. Франко, О. Кобилянська, Г. Хоткевич та ін. У Яворові неодноразово бували дослідник Гуцульщини В. Шухевич (1849-1915), чеський етнограф Ф. Ржегорж (1857-1899). У сім’ї священика в Яворові народився Роман Яримович (1909-1991) — інженер і письменник, учасник підготовки польоту американського космічного корабля «Аполлон».

Уродженцями й жителями села були визначні майстри гуцульської різьби Ю. Шкрібляк (1823-1885), його сини Василь (1856-1928), Федір (1859-1942), брати Корпанюки — Юрій (1892-1976), Семен (1894-1970). Відомим майстром-будівничим церков був в кінці XIX ст. Лесь Копчук. Виробами з металу та рогу славилися П. Гондурак, Н. Рибенчук, Ю. Копчук, М. Копчук, Ю. Шкрібляк. За переказами, на г. Стоянів мали стоянку опришки. У загоні Довбуша були жителі Яворова Шкрібляк, Гондурак, брати Джумачуки. Кілька яворівців було в загоні В. Баюрака. Пам’ятками природи є надзвичайно мальовничі пороги і водоспади на притоках Безульки, залишки яворових гаїв на Плоскому, Буківці і Максимці, місця зростання лікарських і рідкісних рослин (Широкий, Черлений, Максимець та ін.). Відомим дослідником діяльності ОУН-УПА та історії загалом на Гуцульщині є Василь Гуменюк з Яворова. Варто ознайомитись з його творами: Прадавнина Косівщини, «Бедзвінний Лель», «В царстві Ярила» та «Давнина Яворова. Симаргл».

«Терношорська Лада», Нижні Терношори (Снідавка)

Терношори — урочище у формі видовженого гірського схилу загальною площею 10 га, яке розміщується між селами Яворів і Снідавка. «Урочище Терношори» — лісовий заказник місцевого значення з 15 липня 1996 року.

Село Снідавка, як відомо, знаходиться на відстані приблизно 20 км від Косова. Щоб туди добратися потрібно їхати по трасі до села Яворова, в напрямку Верховини, і коли з’явиться табличка Снідавка повертати за невеликим мостом на грунтову дорогу направо.

Варто відзначити, що хоч від Косова до Снідавки недалеко, але добиратися складно. Бо в Снідавку з автостанції їде лише один автобус о 12-30, часто не повертаючись із села назад, особливо на вихідних.

Заслуговують на увагу і місцеві жителі. Якщо ви хочете гостям з інших міст України показати автентичну гуцульську говірку та просто файного живого гуцула, то кращого місця вам не знайти. Особливо, якщо вас пощастило їхати в суботу з Косова після базару, де люди закупилися товарами, їжею та вовною на ліжники на півроку наперед.

Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є «Місце Сили» — «Терношорська Лада» або Нижні Терношори. На південному схилі гори Терношора на природному восьмиметровому кам’яному крузі, утвореному двома велетенськими брилами, залишилися солярні символи,накреслені древніми жерцями.

Круг «дивиться» на південь. Цілорічно на цей вівтар падають сонячні промені. Експедиція, яка досліджувала Терношорське святилище у липні 2008 року, виявила декілька «ліній Сили» де знаходяться так звані «чашні камені», котрі, судячи з усього, використовувалися язичницькими жерцями для офірувань сонячним божествам.

Саме в ті буремні часи, коли Карпати стали місцем зіткнення політичних інтересів даків, фракійців, римлян, кельтів та язигів, жрецтво в гірських святилищах досягло апогею своєї могутності. Для введення обраних у медитативний стан жерці цих ідолів, використовували галюциногенні гриби (деякі різновиди карпатських мухоморів).

Шаманські практики та телурична магія були могутніми засобами влади і пізнання в руках спадкових жерців, які з покоління у покоління накопичували і передавали свої вміння. Сучасні мольфари зберігають залишки тієї давньої могутності.

Терношорський Гук

Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є «Місце Сили» — «Терношорська Лада» або «Нижні Терношори».

Неподалік від легендарних скель, де езотерики з усієї України проводять свої «таємні ритуали», є дуже красивий водоспад на річці Безулька. Кажуть у воді навіть є райдужна форель. Водограй приваблює туристів не менше ніж Лада, тому там часто купаються (дехто навіть голяка) протягом всього року для «очищення енергії».

Водоспад багатокаскадний, кількість каскадів — 3, висота — 3 м. Водоспад утворився в місці, де невеликий потічок перетинає скельний масив стійких до ерозії пісковиків. Поруч є невеличке сірководневе джерело з характерним запахом. Струмок біля водоспаду має ерозійну яму овальної форми розміром 2х4 м і завглибшки бл. 1,5 м, де в літню спеку можна охолодитись.

Терношорська “Купіль Мавок”

Купіль розташована на річці Безулька в селі Снідавка (Терношори). Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є «Місце Сили» — «Терношорська Лада» або «Нижні Терношори».

Неподалік від легендарних скель, де езотерики з усієї України проводять свої «таємні ритуали», є дуже красивий водоспад на річці Безулька. Кажуть у воді навіть є райдужна форель. Позаду водограю, який приваблює туристів не менше ніж  Лада, розташована «Містична Купіль» — там часто купаються (дехто навіть голяка) протягом всього року для «очищення енергії».

Є легенди, що там «приймають ванни» навіть лісові мавки та русалки, тому вода дуже холодна, але має чудодійну силу для людей, які там окунались.

Купіль Мавок біля водоспаду Терношорський Гук — це ерозійна яма овальної форми розміром 2х4 м і завглибшки бл. 1,5 м, де в літню спеку можна охолодитись. Тобто, можна впевнено сказати, що на одній туристичній локації розташовано одразу 4 Місця Сили Косівщини — «Лада», «Терношорський Гук», «Купіль Мавок» та «Верхні Терношори».

«Гірський потік старанно, століттями, вилизував ванну в тверді скали, і тепер вона, повна льодяного кришталю, заманювала до себе. Ця смарагдова зелень була на вигляд такою лагідною, але тіло мало іншу пам’ять про це, тіло одразу захищалося гусячою шкірою тільки при думці підкоритися цьому поклику води.

Пробую її.. Холод водою стискає стопи, вбиваючи голки відчуттів: хижих, скажених, але таких справжніх. Роблю ще крок, вода піднімається вище колін. Здається, холод врізається аж до кісток. Тіло хоче вискочити з води, і якщо йому дозволити, воно зробить це одним махом.

Груди жадібно хапають повітря, так, ніби це врятує від студені. Розслабляюся, відпускаю м’язи, спомини про холод і опускаюся в води аж по шию. Шок, відчуття шкіри коли холод водяними руками б’ється об твоє тіло, старається проповзти в глибину аж до самого серця, яке десь там відстукує перелякано новий ритм. Холод лютує, обпікає рецептори, заводить їх аж до божевілля.

Цей холодний вогонь випалює геть чисто всі думки, стирає вмить все, що ще хвилину тому було важливим. Мить абсолютної волі. Відчуття тут і зараз, максимальна гострота життя. Це те, чого люди шукають у горах, викрадаючи себе у суспільства, вириваючи з ніжних кайданів комфорту… Люди, спраглі до життя , люди що нудьгують за ним…»

Хребет Сокільський і потік Бездзвінний

Сокільський хребет — частина Покутсько-Буковинських Карпат у межах Косівського району Івано-Франківської області. Загальна протяжність — 15 км., максимальна висота — 940 м.

Сокільський, як і Писаний Камінь, користується великою популярністю серед туристів, — як мешканців Косівщини, так і гостей з інших міст. Піший маршрут є досить простий і легкий. З вершини хребта відкриваються чудові краєвиди на Ігрець, Хоминський та Писаний камінь.

Серед цікавинок — велика кількість мальовничих пісковикових скель (висотою до 40 м.). На багатьох з них прокладені скелелазні маршрути, тому радимо захопити з собою альпіністичну мотузку, метрів так з 50, альпіністичну систему і кілька карабінів, — додатковий викид адреналіну гарантовано.

Легенда також відзначає, що на камінні була сторожова залога опришків, які трембітою подавали сигнал про небезпеку. Найвищою з трьох скель є Чортів палець, або Бесівський камінь, який піднімається по крутосхилі на висоту близько 30-ти метрів.

За характером наскельних зображень, структурними особливостями можна дійти висновку про те, що на Лесівському камінні виявлено унікальне святилище, яке має складну структуру.

Гуцульська сироварня-екоферма у Яворові

У Косівському районі, а саме в селі Яворів, відкрито ще одну цікаву туристичну атракцію — «Гуцульська сироварня» — місце, яке точно сподобається гостям та туристам краю і особливо шанувальникам здорового харчування із збереженням національних гастротрадицій, місцевої кухні, традиційного застілля.

Ми потрапляємо на справжню екоферму та бачимо, як готуються сири гауда, пармезан, качота та гуслінка. Куштуємо все, що пропонують, та слухаємо про процес виготовлення.

Це місце, яке точно сподобається гостям та шанувальникам такого напрямку, як «slow food» — здорове харчування із збереженням національних гастротрадицій, місцевої кухні, а також популяризація культури традиційного застілля. Тут є дегустаційний зал, колиба, а також демонстраційні зали, де можна подивитися, як виготовляються гуцульські сири.

Щоб потрапити до сироварні, потрібно спочатку пройти десяток сходинок до мальовничого місця над самою річкою. Зробити тут на пам’ять фото просто необхідно. На полонині пасуться сотні кіз та цапів. За цим цікаво спостерігати, особливо за видом, який відкривається навкруги.

Далі одягаємо халати та заходимо до сараю, де живуть ці тваринки. Бачимо весь процес здобування козячого молока, з якого потім і робиться той самий, відомий та смачний козячий сир. Після прогулянки фермою, зголоднівши, ідемо до дегустаційної зали.

Тут є крамниця з сирами, бриндзою, чаями та іншими гуцульськими смаколиками. Можна продегустувати та придбати щось для себе чи для родини, друзів, колег. На ватрі вже розпалюють каструлю, будемо дивитися як готується сир. А в дегустаційній залі вже готові прибори для дегустацій, а також кілька видів сирів, мед та домашнє вино.

Популярна туристична атракція «Гуцульська сироварня» – місце для шанувальників здорового харчування із збереженням національних гастротрадицій, місцевої кухні, традиційного застілля. Під час відвідування «Гуцульської сироварні» гості мають змогу ознайомитись з екофермою та побачити весь процес приготування сиру із козячого молока.

Водоспад Яворівський Гук

Яворівський Гук — водоспад, геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні.

Об’єкт розташований на р. Віпчинка (притока р. Рибниці) в селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Площа 0,1 га. Водоспад є одним із найвищих на Косівщині (6 метрів), каскадного типу (розділяється на три основні частини). Багатоступінчастий, висота уступів 2–3 м, загальна довжина – 30 м.

Цікавинкою навпроти водоспаду, на березі річки, є дві верби, які зрослись із смереками в унікальний витвір природи. Раніше я бачив, як смереки ростуть на камінні, скелях Терношорської Лади, але щоб дерева росли на інших деревах — таке я бачу вперше. Можливо причина в життєдайній і цілющій воді із Гуку, яка допомагає природі створювати такі шедеври в рослинних метаморфозах.

Однозначно цей водоспад варто відвідати хоч один раз, на автомобілі, мотоциклі, велосипедом чи навіть і пішки, доїхавши до церкви звичайним рейсовим автобусом. Місце легкодоступне і туристично привабливе.

Хата-ґражда в селі Яворів

Гуцули використовували ґражди для захисту від ворогів, звірів та негоди.

Хата-гражда у Яворові побудована в 1923 р. Це унікальний дерев’яний комплекс, в який входить дерев’яна хата обгороджена брамами-подвір’я та хліви для утримання худоби.

Це типове обійстя гуцулів XVIII–XIX ст., — своєрідний господарський комплекс. Такі обійстя можна було знайти тільки в Карпатах. У хаті збережені автентичні предмети гуцульського побуту.

Сьогодні хата-ґражда збережена в такому ж вигляді, як вона була в минулому столітті. Старовинне обійстя використовують для проведення майстер-класів, пленерів з ліжникарства та оглядових екскурсій для туристів.

Отримати майстер-клас із плетіння ліжника у місцевих майстринь та замовити ліжник власного дизайну (або придбати вже готові) можна, розпитавши місцевих, бо майстрів багато. Або ж завітавши в Регіональний центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда». Там, зокрема, є екскурсія “Від вівці до ліжника”, яка займає майже цілий день та складається з кількох етапів (вихід на полонину до вівчарів, майстер-клас з ліжникарства у справжній хаті-ґражді та ін.). Довідки за тел. (067) 394 69 99

Сокільські водоспади

Під назвою «Яворівська Ніагара» водоспад фігурує в книжці І. Пелипейка «Пам’ятки природи Косівщини».

Водоспад, а точніше каскад водоспадів, розташований на руслі потічка Бедзвінний і знаходиться між урочищами Запідок (присілок «Село 1») та Прочерть (присілок Широкий) неподалік форельного господарства Терлюжаків.

Вода спадає окремими малими руслами та потічками. «Яворівська Ніагара» в період повноводдя є одним з найкрасивіших водоспадів Покутсько-Буковинських Карпат. Під час інтенсивних дощів цей водоспад цілком виправдовує свою назву – гуркіт стоїть несамовитий.

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення. У басейні р. Рибниці є багато мальовничих водоспадів: Косівський Гук на Рибниці, Гук на Безульці, Гук на Річці у Снідавці, Яворівський Гук на Стояновому, “Яворівська Ніагара” на Бедзвінному.

Музей ліжникарства сім’ї Кіщуків

Доїхати до музею дуже легко, адже асфальт від Косова до Яворова вже відновили, а хата знаходиться зразу біля дороги.

Орієнтиром служить автобусна зупинка за рестораном «Бабай», — хата знаходиться одразу над зупинкою. Туристи часто відвідують музей Кіщуків для проведення майстер-класу із ткання ліжника, проте тут також можна познайомитись із красивими довгошерстими вівцями і зробити яскравий фотосет.

Зараз вівці на Косівщині досить рідкісне явище, адже на кількох полонинах випасають переважно корів та коней, відповідно чистої овечої бринзі знайти на відомому Косівському базарі практично неможливо. Тому не втрачайте нагоди побачити цих загадкових гірських істот!

В самому музеї окрім ліжників, є багато видів та елементів одягу гуцулів — можна зробити оригінальне селфі і познайомитись з справжньою культурою горян. Сім’я Кіщуків виробляє гуні, вовняні шапки, безрукавки, теплі капці, різноманітні килими та ліжники.

Тут знаходиться ткацький верстат, раритетна прялка, якою користувалася ще Наталина бабуся. Ярослав, чоловік Наталі, також вміє ткати та колекціонує старожитності.

Ми помандрували до відомої творчої сім’ї Кіщуків в селі Яворів, де в їхній оселі розташований приватний музей-майстерня ліжникарства та старожитностей. Стильний етнічний одяг гуцульської майстрині Наталії придбала навіть переможниця «Євробачення» співачка Джамала, а сюжети про творчість Кіщуків знімали відомий туристичний проект «Юкрейнер», канал «24», а також безліч регіональних та всеукраїнських ЗМІ.

З цією родиною я знайомий з 2013 року, адже тато Наталії — відомий громадський та політичний діяч на Гуцульщині — Юстимович. Всі ми в міру можливостей допомагали Андрію Мельничуку в організації крутого фестивалю «Черемош-фест». Відома також давня гуцульська хата Юстимовича на хребті Плоскому, де часто знаходять прихисток друзі-мандрівники.

Хребет Плоский

В селі Яворів є автобусна зупинка «Рибниця», яка розташована на початку підйому на присілок та хребет Плоский.

Також орієнтиром служить встановлений ліворуч від траси Косів-Верховина дерев’яний знак на честь родини Шкрібляків. Побачивши його, потрібно переїхати річку вбрід і хорошою ґрунтовою дорогою їхати на вершину хребта Плоский, нікуди не звертаючи.

Досить швидко, 20–30 хвилин займе часу, щоб піднятися на вершину, а там… — така краса, що далі їхати вам точно не захочеться, — це ідеальне місце для привалу. Особливість хребта Плоский в тому, що його вершина не заліснена і добре обжита, з усіх відрогів хребта видніються гуцульські хатки.

Отож, з вершини відкриваються захоплюючі і, в деякій мірі, унікальні краєвиди на сусідні хребти: Хоминський, Сокільський, Писаний Камінь, Хребет Ігрець, які заліснені набагато більше і, відповідно, менше обжиті.

Ще на вершині вражає єдине велике дерево, що там росте, яке так і кличе до себе в тінь). Фотографія з цим деревом, де я, звісно, медитував, сподобалась багатьом користувачам в Інтернеті та моїм друзям.

Очевидно, воно приваблює мандрівників не лише в реалі, але і віртуальному світі). Насолодившись краєвидами, починаємо по дорозі плавний спуск по хребту вниз. Дорога в тих краях досить добротна, адже нещодавно там прокладали ЛЕП, через хребет на Верховинщину.

Відома також давня гуцульська хата Юстимовича на хребті Плоскому, де часто знаходять прихисток друзі-мандрівники, в тому числі і я неодноразово)

Страусина ферма

Як відомо, біля Сокільського хребта вже багато років існує така ферма, в селі Малий Рожен.

Проте, три роки назад, Володимир із Дніпра — переїхав у село Яворів і започаткував незвичну для Карпат справу. Зараз в нього є 4 страуси (2 хлопчики і 2 дівчинки), а навколо лише гори і гори!) Ми виявили цю принаду випадково, коли шукали нову дорогу на Лужківський водоспад.

Маршрут вийшов цікавий, але досить складний і тривалий спуск у Рожен. Володимир тоді люб’язно запросив нас до себе в гості, а ми, звісно, скористались запрошенням, поки гарна погода. Також власник ферми подарував нам страусине яйце, яке нам люб’язно приготували в ресторані «Бабай».

Найкраще їхати по трасі Косів-Верховина до центру села Яворів, за школою, але перед мостом повернути ліворуч і гірською дорогою їхати близько 10 км. Маршрут не є складний, але є багато горбів, які треба проїхати вверх-вниз, тому прийдеться потрудитись, щоб туди добратись.

Назад можна повертатись на Великий Рожен, є дорога в центр села, але досить складна, а можна повертатись через хребет Плоский, зі спуском в Яворів.

Церква Пресвятої Трійці

Найдавніша церква, про яку відомо, постала в цьому селі коштом і стараннями місцевого пароха у 1724 році.

У 1863 році її розібрали і на її місці у 1865 році звели нову дерев’яну церкву. Була знищена вогнем у 1923 році.

Через чотири роки збудували нову церкву з дерева, яку відразу покрили бляхою. В наш час належить до пам’яток архітектури національного значення, в користуванні православної громади.

Церква розташовується на підвищенні в центральній частині села, біля цвинтаря і головної дороги. Велика за площею і розмірами споруда, вівтарем орієнтована до північного сходу. По осі церкви при вівтарі є рівноширока захристія, зі сходу і півдня до церкви прибудовані великі зашклені ганки.

В куті прицерковної території збереглася дерев’яна двоярусна дзвіниця (на пам’ятній таблиці вказано, що з 1926 року).

Веломаршрут Косів-Лужківський водоспад через Яворів

Лужківський водоспад в Покутсько-Буковинських Карпатах — один з найвищих водоспадів Гуцульщини.

Розташований у Косівському районі, за 6,5 км на захід від центральної частини села Великий Рожин, біля початку присілка Лужки. Висота водоспаду ‒ понад 14 м.Розташований у місці, де невеликий лісовий потічок стрімко (місцями прямовисно) збігає похилою скелею. Дещо нижче водоспаду потічок впадає в річку Верхнє Середню, яка є правою притокою Великорожинки (басейн Черемошу).

В 2017 році, я описав веломандрівку до Лужківського водоспаду, — найвищого на Косівщині та одного з найвищих водоспадів на Гуцульщині. Стаття виявилась досить популярною в Інтернеті і вже має більше 12-000 переглядів, а також була надрукована в газеті «Гуцульський Край» та скопійована на багатьох інформаційних порталах області.

Маршрут починався в Косові, згодом через села Бабин та Малий Рожин, ми потрапляли на водоспад у Великий Рожин, а повертались, традиційно, через Кути. В 2018 році, учасники «ВелоКосова» удосконалили початковий маршрут і запропонували його проїхати не з Бабина, а через Яворів та хребет Плоский.

Фактично, зараз це найкращий велосипедний маршрут в межах Косівського району, а хто не вірить, — то прокатайте і перевірте!) На другому місці в моєму рейтингу веломандрівка до Шепітських водоспадів (Гуків).

Отож маршрут традиційно починається на автостанції в Косові, далі рухаємось новим асфальтом в сторону Верховини через села Город, Соколівка та Яворів. В селі Яворів є автобусна зупинка «Рибниця», яка розташована на початку підйому на присілок та хребет Плоский.

Також орієнтиром служить встановлений ліворуч від траси Косів-Верховина дерев’яний знак на честь родини Шкрібляків. Побачивши його, потрібно переїхати річку вбрід і хорошою ґрунтовою дорогою їхати на вершину хребта Плоский, нікуди не звертаючи.

Найкращий спосіб мандрувати до села Яворів на Косівщині – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів та gps-треки описані мною на сайті ВелоКосів!

Автор тексту і треків Тарас Пасимок