Подорожникам у гори (ретро)

Маємо літо – пору всяких прогульок, мандрівок і подорожей. У нас аматори прогульок вибираються переважно в наші прегарні гори Карпати. Подорожування по горах має в собі багато чару, але має й деякі небезпеки, яким часто можна запобігти відповідними засобами, звернувши увагу на гігієну. Щоб здоров”я подорожника не потерпіло шкоди, треба передовсім зробити собі відповідний розклад дня. Подорож у горах є дуже виснажлива, тому коли виступлять прояви сильної перевтоми, треба по трудах добре відпочити, Надмірне „форсування” не лиш не зміцнює мускулятури і нервів, але ще їх ослаблює та надриває. Коли підчас важкої томливої дороги подорожник не відпочиває якслід, наслідком змучення виступають такі прояви як брак апетиту та сну. Ослаблений організм влекшує працю хороботворчих бактерій. При надмірнім тілеснім зусиллю (особливо підчас гірської прогульки) найлекше можна ушкодити найважніший орган нашого тіла серце. Проявами цього є почуття стиску серця, завмирання серця, приспішений та слабонький живчик (пульс). Потім треба довшого часу на те, щоб такий перемучений серцевий мяз привести до здоровля. Коли хтось хоче відбувати довгі та виснажуючі прогульки, повинен спершу зачинати від лекших, щоб дати серцю поволі змогу підготовитись до збільшених зусиль.

ВІДЖИВА ТУРИСТА.

Дуже велике значіння підчас гірських подорожей має належна віджива. Тут подають лікарі три головні правила, По-перше, турист мусить споживати багато білкових страв (мясива, білок яєць, сири), бо білок служить до відбудови уживаних надмірно тканей тіла. Другим важним окладником поживи гірського подорожника це вуглеводні (цукрові та мучні страви, як цукор, хліб, чоколяда, цукорки, каша, тощо). Ці страви спалюються в організмі і достачають тканкам тіла, а головно мязам, потрібних запасів енергії. По-третє не треба багато пити, бо надмірна кількість рідини обтяжує непотрібно серце. Подорожник в горах повинен також загартувати шкіру, змиваючи її часто холодною водою. Загартування організму є конечне в горах тому, що, як відомо, у горах буває велика ріжниця температури дня і ночі, отже хто незагартований, у того легко за простуду та всякі прикрі катари.

ВБРАННЯ ТУРИСТА.

Одіж гірського подорожника повинна бути тепла, щоб запобігти надмірній утраті тепла організму; одначе при тім повинна бути і продувна, щоб дати змогу шкірі віддихати. Одіж повинна бути досить ясна нпр. попеляста, бо темний колір нагріває занадто сонце. Австрійські альпіністи поручають на туристичний одяг попелястий стирійський „льоден“. При піших гірських виправах треба вважати, найбільше може, на ноги. Обува повинна бути проста, трохи вільна і вигідна, не сміє бути за тісна. Черевики подорожника мають бути вільно зішнуровані, щоб не спинювати кровообігу в ногах.

НАПИТКИ ТУРИСТА.

Улюбленим товаришем гірських виправ, особливо у старших туристів є алькоголь. Такий турист, ідучи під гору, раз-у-раз потягає алькоголь, щоб додати собі сил. Одначе алькоголь, як напиток, не повинен входити у склад відживи туриста. Лікарі поручають алькоголь туристам лише як побудливий лік тоді, коли цього справді потреба нпр. при наглім ослабленні та омлінні. Добре також мати підчас гірської подорожі холодну чорну каву чи чай у термосі, що незвичайно скріплюють змученого туриста. Коли є гарячий день, не треба пити забагато води. З гірських потічків можна пити воду лише тоді, коли вода є близько джерела; зате ліпше не пити води з потоків, що є близько полонин, де пасеться худоба. Для прохолоди в гарячий день вистане обмити у холодній воді руки та ноги і потягти пару ковтків води

ХТО МОЖЕ ПОДОРОЖУВАТИ В ГОРАХ?

На високі, труднодоступні гірські прогульки можуть вибиратися лише особи зі здоровим серцем і легенями, сильними мязами та нервами і видержливі психічно. Пересічні міщухи, що звичайно бувають нервові, слабовиті фізично зі слабо розвиненими легенями та серцем, що скоро мучаться, повинні радше вибиратися на середно високі та легкодоступні верхи. Подорожування в горах дає людині багато приємности і користи. Турист насолоджує свої очі чудовими краєвидами, зеленю лісів, а пересичені міським димом та пилом легені відчищує чисте гірське повітря, багате в кисень, зате майже позбавлене хороботворчих бактерій. Також великий додатний вплив мають гірські мандрівки на нерви людини, бо чудова гірська природа знаменито їх успокоює та додає нової енергії до життя Б. Г —й.” Діло” 10.06.1937.

Рубрика «Ретро» — завдяки наполегливій праці дослідника гуцульщини Богдана Павлюка в плані пошуку і поширення історичного надбання Гуцульщини через соціальні мережі, ми можемо продовжити його велику справу на косівських туристичних сайтах! Разом сила!

1. У липневу ніч на Говерлі (ретро)
2. Прогулька на Маковицю (ретро)
3. Ідіть на природу (ретро)
4. Черемошем на дарабі (ретро)
5. Прогулька по Гуцульщині (ретро)
6. Моя перша прогулька в Чорногору (ретро)

Також читайте:

Моя перша прогулька в Чорногору (ретро) Ідіть на природу (ретро) В Чорногору! (ретро) Чи варто ходити в гори самому? (опитування)