Топ-10 полонин в Карпатах

У Карпатах налічується сотні полонин, кожна з яких має свій унікальний ландшафт і колорит. Вони приваблюють туристів панорамними видами на гори, річки та долини, а також можливістю відчути гармонію з природою. На полонинах часто можна зустріти пастухів, які живуть у колибах, та спробувати справжні карпатські страви. Це місця, де час ніби зупиняється, а краса природи залишає незабутні враження.

Карпатські полонини – це не лише природна краса, а й можливість доторкнутися до багатовікових традицій Українських Карпат. Кожна з них має свій неповторний характер і пропонує унікальний досвід. Чи то піші походи, чи споглядання панорам, чи знайомство з гуцульською кухнею – полонини подарують незабутні враження. Карпатські полонини – це високогірні луки, що простягаються на хребтах Українських Карпат, переважно на висоті від 1200 до 1800 метрів. Вони утворилися внаслідок природних процесів та людської діяльності, зокрема випасу худоби, який століттями формував ці відкриті простори. Полонини є не лише природними пам’ятками, а й культурним надбанням, адже тут зберігаються традиції гуцулів, зокрема виготовлення бринзи, будзу та вурди за старовинними рецептами.

В Україні активно розвивається формат приватного сімейного сироваріння з подальшим продажем натурального продукту в Інтернеті або на полицях еко-магазинів. Також часто це цікавий туристичний маршрут з екскурсією по фермі, цеху і дегустацією сиру. Гуцули ж в горах найчастіше виробляють сири на «полонинах» лише в теплу пору року.

В нашій статті мова піде про високі полонини, а для особливих гурманів в нас є навіть високогірна страусина ферма в селі Яворів. Сир є одним з найбільш популярних молочних продуктів, до того ж він має постійний попит на ринку, що робить його виробництво ще більш актуальним. Цей продукт, містить в собі всі корисні елементи і вітаміни, які входять до складу молока, але в концентрованому вигляді.Сир включає в себе жири, в комплексі з якими в організм потрапляють жиророзчинні вітаміни, необхідні для нормального функціонування людського організму. Тому сир особливо цінується серед модних в наші дні вегетаріанців. У складі даних жирів є жирні кислоти, вироблення яких не здійснюється людським організмом.

Полонина Ігрець у Снідавці

Полонина Росохата (Шешори)

Полонина (від прасл. polnina «безліса рівнина в горах»— безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, що використовується як пасовисько та для сінокосу. Назва «полонина» місцевого походження, що у гуцулів, бойків означає гірські поверхні, поверхні гірських пасовищ вище від верхньої межі лісу.

Автентична деревяна «колиба», в якій і розташована сироварня, знаходиться на полонині Росохата біля села Шешори Косівської ОТГ. Вона цікава тим, що майже кожен бажаючий невіддаляючись від цивілізації та дороги зможе побачити як справжні гуцули, які в сезон живуть і працюють на полонині майже 6 місяців, ще дідівськими методами готують сир, масло, вурду та бринзу. В період випасання худоби на полонині, вас радо зустріне досвідчений, поважний ватаг Кравчук Василь Миколайович. У спілкуванні з ним можна дізнатись про те, як виготовляють бринзу, будз, вурду, а за бажанням, скуштувати і купити полонинську сирну-молочну продукцію та спільно приготувати гуцульський бануш.

Полонина Копілаш (Писаний Камінь)

Який же смачний сир, зроблений у горах! Особливо в маленькій затишній сироварні неподалік гори Писаний Камінь (с.Буковець, Верховинський р-н.). Навколо – гірські пасовиська з ароматними травами, хвойні ліси та неймовірні краєвиди по маршруту на гору Писаний Камінь.

Там на вогні готують різні сири, будз, вурду та навіть пармезан. На власні очі можна побачити важкий, але приємний процес приготування гуцульських сирів. Головне, що виходить 100 процентів натуральний продукт. Лише уявіть, яку пахучу та чисту траву вживають місцеві корови. Там можна закупити сирів, смачних та привабливих на вигляд.

Полонина за горою Ігрець (Криворівня)

На висоті 1100 метрів над рівнем моря під Ігрецем знаходиться полонина та найстаріша діюча гражда в Карпатах!

Підніматись до полонини можна і з Криворівні, проте з Буковецького перевалу не так довго і менш стрімко.Збудував цю гражду Микола Могорук, син війта Криворівні. Він був поважним господарем, йому належали декілька полонин, чимало лісу. Вирішив під горою Ігрець звести найкращий будинок на Гуцульщині й здійснив свій задум.

Сьогодні в хаті Миколи Могорука вже живе п’яте покоління — його внучка Калина Марусяк із чоловiком Миколою, їхня донька зі зятем та двоє онуків.Біля полонини розташовані дві хати – двоповерхова нова, а інша — «гражда», старовинна, де і сьогодні мешкають люди! Сир там виготовляються різний: копчений будз, вурда, бринза. Вся продукція виготовляється із коров’ячого та овечого молока — 50 на 50%.

Для будівництва гражди Могорук залучив майстрів, що зводили церкви — відомих на Гуцульщині Фішірюків. Обрали найкращі смереки, а рубали їх на Різдво, по пояс у снігу — адже тоді дерево не має соку і є найкращим. Далі дерево мало ще рік сушитися. І вже у 1925 році – лише за місяць – поставили хату. Без жодного цвяха!

Полонина Кринта (Верховина)

Полонина Кринта відома на Верховинщині виробництвом сиру та іншої молочної продукції.

Краєвиди там теж досить красиві – добре видно Чорногірський хребет, а також вершини Гринявських гір і Покутсько-Буковинських Карпат. Сюди часто приходять туристи, адже цей цікавий об’єкт розташований практично в межах Верховини.

Часто на полонину роблять екскурсії на автомобілях та конях. Натуральне гуцульське господарство, екологічно дружні: бринза, вурда, будз, масло, сметана, гуслянка, сербанка, маслянка. Смачне та справжнє в Карпатах. Ви можете не лише засмакувати, а й взяти участь у приготуванні полонинського сиру, зібрати цілющих трав та ягід, знайти справжнього білого гриба.

Полонина Ґаджина

Полонина Луковиця

Якщо хтось не знав, яка полонина за площею найбільша у Верховинському районі, — скажемо: Луковиця.

Величезне просторово — 268 гектарів — високогірне пасовище розкинулося у Гринявських горах, на території Білоберізької і Зепенської територіальних громад. Вражає і перепад висот: від 930 до 1350 метрів над рівнем моря. Полонина Луковиця є справжньою перлиною для туристів і подорожуючих.

Повноцінна ґаздівка на Луковиці ожила зі зведенням у 2013 році комплексу нових будівель. Зайнявся цією справою ДП «Гринявський лісгосп», який багато років очолював Роман Стефанюк. Він і подав ідею. Щоправда, у стару стаю, яка належала білоберізькому колгоспу «Нове життя», розташовану неподалік, лісівники вдихнули нове життя, перетворивши на пристойний туристичний притулок.

Полонина Псарівка

Полонина Маковиця (Яремче)

Під вершиною гори Маковиця знаходиться колиба, в якій ви можете замовити традиційні карпатські страви. На схилі гори розташоване полонинське господарство «Полонина Маковиця», де дбайливі господарі вирощують карпатську породу овечок та виготовляють овечий сир за давніми гуцульськими традиціями.

Вівчарі тут працюють від весни до осені. Впродовж цього часу на схилах можна побачити чимало овець та добряче закупитись сиром. На полонині роблять будз звичайний та будз копчений, вурду та бринзу. Також тут можна ознайомитися зі справжніми традиціями випасу карпатської овечки, особливістю якої є те, що вона дає дуже багато молока.

На самій полонині є господарські будівлі, які місцеві називають стаями. У середині стаї з травня по вересень горить ватра, на якій готують їжу та обробляють молоко.

Тільки уявіть, яка смачна страва приготована на дровах! Окрім щоденного приготування їжі, пастухи збирають з молока сметану, а потім за технологіями, що не міняються століттями, виготовляють бринзу (сир з овечого молока) та вурду (сир з сироватки та овечого молока).

Полонина Боржава

Полонина Боржава – одна з найбільших і найвідоміших полонин Карпат, що простягається на десятки кілометрів у Закарпатській області. Вона славиться своїми мальовничими краєвидами, адже з її вершин відкриваються панорами на гори, річки та озера. Полонина вкрита чорничними полями, що робить її популярною серед любителів ягід. Поблизу розташований водоспад Шипіт – один із найкрасивіших в Україні, а також гора Гемба, звідки відкриваються захоплюючі краєвиди. Боржава ідеально підходить для піших походів, кінних прогулянок і зимового відпочинку, адже тут є гірськолижні траси.

Водоспад Шипіт, розташований у підніжжі гори Гемба. Чайовня “Сурія” на хребті, де можна скуштувати карпатський чай із трав. Також тут є можливість покататися на лижах чи сноуборді взимку.

Полонина Кострич

Полонина Кострич, розташована біля Верховини (Івано-Франківська область), є однією з наймальовничіших полонин Чорногірського хребта. Звідси також відкриваються краєвиди на Говерлу, Петрос, Піп Іван Чорногірський та інші вершини. Кострич відносно невисока, тому підйом сюди під силу навіть новачкам. Полонина відома своєю тишею та спокоєм, що робить її ідеальним місцем для медитацій, пікніків і споглядання природи. Поблизу є колиби, де пастухи пропонують туристам бринзу та трав’яний чай. Панорами на Чорногірський хребет, що вражають у будь-яку пору року.  Можливість поєднати похід із відвідинами музеїв Верховини.  Сезонні квіти, зокрема едельвейси, які ростуть на полонині.

Полонина Борсучина

Полонина Борсучина, розташована неподалік Ворохти на висоті 1136 метрів, є менш відомою, але надзвичайно чарівною. Її особливість – густі ліси, що оточують полонину, та галявини, багаті на ягоди (чорниці, малина) та гриби. Це місце ідеально підходить для тих, хто шукає усамітнення та спокою. З полонини відкриваються краєвиди на навколишні хребти, а атмосфера тут нагадує справжні альпійські луки. Багатство ягід і грибів у сезон. Усамітнена атмосфера, ідеальна для релаксу. Можливість поєднати похід із відвідинами водоспадів у Ворохті.

Полонина Лисича

Полонина Лисича, розташована в районі Рахівського масиву (Закарпатська область), є частиною Мармароського хребта, відомого як “гуцульські Альпи”. Вона приваблює туристів своїми скелястими пейзажами та близькістю до гори Піп Іван Мармароський (1936 м). Полонина ідеальна для досвідчених туристів, які люблять складніші маршрути та дикі пейзажі. Тут можна побачити рідкісні рослини, зокрема альпійські квіти, а також зустріти диких тварин.Унікальні скелясті пейзажі Мармаросів. Близькість до Піпа Івана Мармароського з його пірамідальною вершиною. Можливість побачити рідкісні альпійські рослини.

Як відомо, найкращий спосіб мандрувати по туристичних місцях на Гуцульщині – це велосипед! Саме тому всі детальні описи маршрутів та gps-треки описані мною на сайті «ВелоКосів»

Автор тексту, фото і треків — Тарас ПАСИМОК